
Поліграф під час наймання: чи варто боятися
Поліграф звучить так, ніби ви випадково подалися не в IT, а в спецслужби: дроти, датчики, «сядьте рівно й не рухайтесь». Для MilTech це давно не екзотика. Тут безпекові перевірки — частина найму поруч із типовими співбесідами.
Чому компанії додають детектор брехні до етапів відбору, як проходить перевірка на практиці і як зрозуміти, чи процес адекватний — ділимося у цій статті. Ми зібрали коментарі роботодавців, айтівців і професійного поліграфолога, щоб подивитися на тему з різних боків.
Перевірка поліграфом — це ринкова норма для MilTech?
За даними ITExpert, 5 із 6 MilTech-компаній використовують тестування на поліграфі як фінальний етап найму, а далі повторюють перевірку раз на 6–12 місяців уже в процесі роботи. Поліграф також трапляється в держсекторі та в окремих FinTech-компаніях. Загальної статистики по Україні — скільки роботодавців роблять так само — у відкритому доступі немає.
Поліграф — один із найбільш контроверсійних етапів найму: доказова база неоднозначна, а ставлення людей різниться кардинально. Та компанії, які мають підвищені вимоги до безпеки, все одно додають його до пакета перевірок разом з іншими методами. Мета очевидна — зменшити ризик витоків інформації й відсіяти людей зі зв’язками з рф.

«Мали дуже яскравий кейс: кандидат з релевантним MilTech-досвідом за кордоном погодився говорити. Звучить як чудовий початок. Проте далі він почав ділитися тим, чим ділитися не можна: відеоматеріалами з поточного місця роботи й пропозиціями розкрити деталі, що захищаються NDA. Схоже фахівець був впевнений, що це покаже його більш вмотивованим, проте, звісно, ця ініціатива не зіграла йому на руку. Після такого дуже швидко розумієш, чому в MilTech найм завжди йде поруч із безпековими етапами».
Важливий нюанс: навіть для державних посад поліграф не подається як «остаточний вирок». У постанові КМУ щодо поліграфа для кандидатів та посадових осіб у відповідних органах вказано: висновки ймовірні та орієнтувальні, проходження — лише за добровільною згодою.

«Перевірка поліграфом покриває ризики, повʼязані із неблагонадійністю кандидатів за базовими категоріями: крадіжки на робочому місці, звʼязки із країнами-агресорами, залежності різного роду. Людині, яка не порушує закон і не має злого умислу, нема підстав для переживань.
Служба безпеки компанії перевіряє результати поліграфа і якщо для посади, яку займатиме кандидат, певні блоки є критичними, то результат трактується як стоп-фактор. А все-таки, якщо результат неоднозначний, або посада, на яку розглядається кандидат, не має високого ступеня ризику, то компанія може провести додаткову перевірку OSINT або співбесіду. Також можемо закласти обовʼязкову умову проведення повторної перевірки за деякий час».
Чи є обов’язковим тестування на поліграфі для усіх команд у MilTech? Ні. Частина обирає інші методи: посилені background та security checks, перевірки доступів та інші внутрішні політики.

«Ми не використовуємо поліграф, бо вважаємо його антинауковим інструментом. Рішення про наймання мають базуватися на фактах, досвіді, даних, які можна перевірити, і професійній оцінці, а не на вимірюваннях фізіологічних реакцій.
Найбільша помилка, яку може спровокувати поліграф під час рекрутингу — відсіяти сильних і чесних кандидатів або, навпаки, прийняти неправильне рішення, спираючись не на факти, а на псевдонауковий сигнал. Це шкодить як якості команди, так і довірі до процесу найму».
Як проходить перевірка на поліграфі
Поліграф лякає здебільшого невідомістю: що там відбувається, як читають результати, чи можна провалитися через стрес і де межа адекватних питань. Щоб розглянути все без міфів і драматизації, ми поговорили з професійним поліграфологом.

Поліграф — це лише прилад високоякісної фіксації психоемоційних змін організму. До прикладу, у технічній документації поліграфа «Rubicon, модель П-02», виробником вказаний діапазон у 80–94% точності отриманих даних.
Проте з допомогою комплексу дій, а саме з ефективно підібраною валідною методикою, яка використовується у дослідженні, та відповідальною підготовкою респондента до тестування, рівень результативності може сягати максимуму вказаного діапазону.
Поліграф — це не «чарівний» прилад, який може фіксувати ваші думки й точно не зможе виявити ваші наміри або мотивацію.
У моїй практиці клієнти часто запитують, чи можна перевірити на поліграфі, кого респондент любить найбільше або чи дійсно наречений має наміри одружуватися.
На жаль або на щастя, поліграф не зможе напряму зафіксувати які-небудь наміри, моральні переживання чи переконання. Прилад зафіксує психофізіологічні зміни організму на певний ряд запитань, які сформовані та адаптовані відповідно під запити клієнтів. Одним словом, поліграф фіксує зміни організму на те, що сталося або те що є зараз, але майбутні наміри респондента він не виявить.
Поліграф не любить спонтанності. Перед проходженням дослідження, респонденту потрібно ретельно підготуватися та ознайомитися з переліком правил, які надаються поліграфологами для кожного, хто планує проходити тестування.
Найважливіше — це здоровий сон (не менше 8 годин), відсутність вживання спиртних, наркотичних або будь-яких речовин, які можуть впливати на зміни фізіологічного стану, протягом найближчих 48 годин, задовільне самопочуття (не варто приходити на поліграф під час відчуття симптомів грипу або ГРВІ, втоми, сонливості чи головного болю тощо).
Окремо хотів би зазначити вживання кави, яка стала невіддільною частиною життя у більшості респондентів. Смакувати напоєм перед тестуванням не варто, оскільки він містить кофеїн, який впливає на збудження нервової системи й відповідно це буде негативно відображатися на результатах дослідження. Втім, якщо маєте таку звичку, то за дві години до початку тестування, вживання кави не буде критичним фактором.
Згідно з методичною стандартизацією, існує три основні етапи дослідження:
- Передтестова бесіда. На цьому етапі важливо налаштувати контакт з респондентом, обговоривши винесені на сесію питання, тим самим знизивши рівень напруги та стресу.
- Безпосередня фіксація даних за допомогою поліграфного обладнання, під час якої респондент чітко відповідатиме на поставлені запитання. На цьому етапі реєструються зміни організму на задані стимули.
- Післятестова бесіда, яка дозволяє отримати зворотний зв’язок від респондента щодо дослідження, обговорити можливі коментарі та поведінку досліджуваного під час основної сесії.
Після фіксації отриманих результатів, відбувається ретельний аналіз поліграми (запису реакцій респондента), де важливо звертати увагу на показники: дихання, електропровідності шкіри, тонічної активності організму, зміни тональності голосу та частоти серцевих скорочень.
Також, часто виникають запитання, чи можна помилково інтерпретувати страх, переживання чи стрес від самого процесу з результатами на значущі теми перевірки. Насправді поліграф не фіксує брехню, а лише зміну організму на певні стимули, тому так, він також реагуватиме на стрес або переживання. Проте завдяки ретельному аналізу поліграми та отриманих даних, цілком можна відрізнити стрес від істинної реакції на значущість стимулу.
Найпопулярніший запит — як обманути поліграф.
Існує низка методів протидії: фізіологічних, поведінкових, фармакологічних та психологічних, якими можна спровокувати хибні реагування, проте такі дії можуть вводити в оману поліграфолога, але не поліграф. Адже поліграф — це обладнання, яке здатне зафіксувати реакції організму на запитання за допомогою різних каналів: дихання, зміну у тональності голосу, електрошкірної провідності, серцебиття та руху тілом. Тому будь-які дії респондента, можуть лише пошкодити коректність процесу, а не обдурити поліграф.
Ставлення спільноти до перевірки на детекторі брехні
Зібрали кілька голосів з MilTech і суміжних ролей: те, коли перевірка на поліграфі сприймається нормально, що дратує, де проходить межа між безпекою та «ось це вже занадто».

«Моє ставлення до поліграфа доволі нейтральне, він може бути корисним інструментом безпеки. Особливо зараз, в умовах війни, коли важливо перевірити кандидатів на наявність ризиків чи прихованих зв’язків. Тим паче для ролей з доступом до чутливої або оборонної інформації це може бути виправдано.
Водночас я вважаю неприпустимим використання поліграфа як єдиного критерію прийняття рішення. А також проведення надмірно глибокої перевірки особистого життя. Процедура має бути прозорою, професійною, з чітким поясненням для чого та обмеженням питань лише до тих аспектів, що безпосередньо стосуються безпеки або роботи.
Особисто я поліграф не проходив, але неодноразово відповідав на запитання про можливі зв’язки та перебування на окупованих територіях чи у рф. Такі перевірки я сприймаю як нормальну практику безпеки, особливо під час війни. Водночас мав ситуацію, коли після відкритих відповідей про своє походження з Донецької області та пояснення, що останні 10 років живу та працюю в Україні, мені без деталей відмовили в продовженні співбесіди. Це залишило відчуття деякої формальності та непрозорості, хоча сама ідея перевірки з погляду безпеки була зрозумілою».

«У мене нейтральне ставлення до поліграфа. Перші пару разів було навіть цікаво його проходити.
Конкретно моя професія повʼязана з доступом до секʼюрної інформації компанії, тому я розумію бажання перевірити, кому цю інформацію збираються довірити. Тому, якщо мені компанія цікава, на його проходження я погоджуюсь.
Я проходила поліграф близько п’яти разів. Якщо трапляється приємний в спілкуванні поліграфолог, то цей процес проходить доволі легко. Якщо ж зворотна ситуація, ви можете почуватись, ніби на допиті. І от після таких випадків бажання знову погоджуватись на поліграф дуже знижується, якщо ще врахувати, що це може займати до трьох годин.
Ще у мене трохи сумнівне ставлення до надійності роботи цього апарату. В більшості випадків він дійсно фіксує реакцію там де потрібно і ви самі розумієте чому. Але бувають абсолютно незрозумілі випадки: одного разу, за словами поліграфолога, я якось дивно реагувала кожного разу, коли називалось слово “наркотики”, при тому що я нічого спільного з ними не маю. Іншого ж разу мене не взяли на роботу, бо мій організм не видавав взагалі ніяких реакцій при проходженні поліграфа. Це трохи засмучує, бо твій досвід і навички нівелюються результатами машини, робота якої досі так науково і не доведена».

«Поліграф вважаю не надто точним інструментом для прийняття рішення щодо наймання, адже на результат можуть впливати звичайні хвилювання, а оскільки процедура доволі стресова — ризик хибних показників існує.
У MilTech та інших чутливих сферах як додатковий етап це може бути виправдано, але ключову роль має відігравати комплексна перевірка кандидата службою безпеки, а не поліграф. Неприпустимо, коли його результати стають єдиною підставою для відмови.
Проходив таку перевірку раніше. Процедура тривала близько трьох годин. Спершу поліграфолог пояснив мету й формат перевірки, далі обговорили уточнювальні питання, які сформували базу для тесту, після чого почалась основна процедура. Запитання ставилися спокійно, без тиску, атмосфера була професійною. Найскладнішим для мене було те, що під час запитань не можна рухатися, а тривалість процедури додає моральної втоми.
Я погоджуюсь на поліграф, якщо це стандартна й заздалегідь озвучена вимога для всіх кандидатів на позицію. Для мене важливо, щоб процес був професійним: із чітким поясненням мети та формату, без психологічного тиску та з розумінням, що результати розглядаються в комплексі з іншими етапами відбору».
Поліграф у найманні не має бути «вироком» чи підміняти здоровий глузд. У MilTech він часто є частиною безпекового процесу поряд з іншими перевірками. Це зрозуміле рішення для індустрії, де ціна помилки — життя людей.
Як кандидат ви маєте право на чіткі пояснення. Попросіть описати мету перевірки, межі запитань, правила конфіденційності та те, як результати впливають на рішення. Адекватний процес — прозорий та без зайвого тиску. Результати розглядають у комплексі, а за потреби перевіряють додатково іншими методами.
Наскільки корисним був цей пост?
Click on a star to rate it!
Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 6
Оцінок поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.


