ФОП в ІТ і нові правила: що айтівцям варто знати про можливий ПДВ

Дивитись детальніше

ПДВ для ФОП в ІТ — тема, яка вже встигла наробити шуму більше, ніж деякі ухвалені зміни. Щойно з’явилися розмови про можливе оновлення правил для «спрощенців», айтівці почали рахувати майбутні витрати.

Причина таких розмов — зобов’язання України перед МВФ, а мета потенційних змін — розширити податкову базу та зменшити можливості для дроблення бізнесу. У соцмережах цю тему вже встигли обговорити з усіх боків: від стриманого «подивимось» до прогнозів про масове закриття ФОП. Проте між гучними заголовками та дійсними наслідками є багато нюансів.

У цій авторській колонці Вікторія Чушенко розбирає, що саме зараз відомо про можливе впровадження ПДВ для ФОП в ІТ, кого ці зміни можуть зачепити, чи стосуються вони фахівців, які працюють з іноземними замовниками, і чому поки що зарано робити радикальні висновки.

Що зміниться для ФОП-айтівців у разі впровадження ПДВ

Розглядатимемо стандартну ситуацію, коли ФОП-айтівець є платником 3 групи спрощеної системи оподаткування.

Критерій реєстрації. Згідно з попередніми даними законопроєкту, ПДВ буде обов’язковим для тих підприємців 3 групи єдиного податку, обсяг доходу яких перевищує ліміт в 4 млн гривень за рік (планово з 1 січня 2027). Тобто, айтівець з доходом понад $8 тис. на місяць підпадає під це обмеження та буде зобов’язаний ставати платником ПДВ.

Зміни в податках. Звісно така зміна означатиме суттєве збільшення податкового навантаження:

• єдиний податок (ЄП) становитиме не 5%, а 3%;
• ФОП зобов’язаний буде сплачувати додаткові 20% ПДВ.

Ймовірно, після запровадження ПДВ багатьом ІТ-спеціалістам доведеться або підвищити вартість своїх послуг на 20%, або сплачувати цей податок із поточного доходу.

Нові зобов’язання. Крім вищого податкового навантаження, ФОПи можуть отримати й нові обов’язки: подавати звітність з ПДВ та реєструвати податкові накладні. У такому разі вести бухгалтерію самостійно буде значно складніше, адже облік ПДВ вимагає спеціальних знань і більше уваги до деталей. А це, своєю чергою, може обернутися додатковими витратами на бухгалтера.

Кого зміни не будуть торкатися

Згідно з Податковим кодексом, наразі для платників загальної системи оподаткування ПДВ стає актуальним тоді, коли послуги постачаються на митній території України.

У випадку з розробкою і тестуванням ТЗ ключове питання — де саме визначається місце надання послуг. Розглянемо ситуації, коли айтівець надає такі послуги іноземній компанії, яка не має постійного представництва в Україні. Місцем постачання вважається країна, де перебуває замовник. Тобто йдеться про територію за межами України, а отже такі послуги наразі не є об’єктом оподаткування ПДВ в Україні.

На практиці це означає, що робота з іноземними замовниками поки не створює для таких ФОП обов’язку реєструватися платниками ПДВ. З огляду на норму, яка вже зараз діє для платників загальної системи оподаткування, можна припустити, що за відсутності змін у законодавстві подібний підхід застосовуватиметься і до спрощенців. У такому разі, якщо ФОП надаватиме послуги іноземним клієнтам, обов’язку нараховувати ПДВ у нього, ймовірно, не виникатиме.

Чому поки зарано панікувати

Будь-які зміни, що стосуватимуться запровадження податку на додану вартість для спрощенців, очікуються не раніше 1 січня 2027. Це окремо підкреслило Міністерство фінансів у доповненні від 18 грудня 2025 року:

«Ми розуміємо, що будь-які податкові зміни викликають занепокоєння, тому наголошуємо: впровадження пропонується не раніше 1 січня 2027 року. У нас є час, щоб спільно напрацювати якісне, справедливе рішення, яке працюватиме на оборону країни, а не на тіньові схеми».

2026 рік має бути перехідним періодом для зміни законодавства, впровадження нових процесів та механізмів.

Ба більше, частина експертів припускає, що нові правила можуть запрацювати навіть пізніше 2027 року. І це виглядає реалістично, адже йдеться про масштабну реформу. Для її впровадження потрібно не лише змінити законодавство, а й адаптувати технічну інфраструктуру. Міністерство фінансів зазначає, що доопрацювання потребує програмного забезпечення для подання звітності через Електронний кабінет. Також Державна податкова служба має підготувати свої системи до значного збільшення кількості платників ПДВ, а це означає більше звітності й більше реєстрацій податкових накладних.

Тож наразі варто уважно стежити за ситуацією, але без зайвої паніки. Запровадження ПДВ для ФОП, якщо його ухвалять, вимагатиме часу, технічної підготовки та змін у багатьох процесах. До того ж поки немає певності ні щодо точних строків, ні щодо фінальних умов. Ліміт в обсягу доходу також може бути встановлений не 4 млн, а, наприклад, 2. Тому найкраще, що можна робити зараз — стежити за оновленнями в законодавстві та спокійно реагувати на конкретні рішення, коли вони з’являться.