Як правильно розповідати про свої помилки на інтерв’ю: поради IT-рекрутерки

Дивитись детальніше

Яких помилок ви припускалися? — Прийшов до вас на співбесіду.

Певно запитання про помилки та слабкі сторони при прийомі на роботу вважаються найменш улюбленими серед кандидатів. Однак саме завдяки відповіді на них ви можете виділитися — позитивно або ж не дуже, зменшивши шанси на офер.

Розповідаю про те, чому не варто боятися цих запитань та як професійно подати ваші помилки на співбесіді.

Чому інтервʼюер запитує про помилки, факапи та слабкі сторони

«Розкажіть про ваші сильні та слабкі сторони?» — співбесіда майже на кожну позицію містить це запитання. Hiring-менеджери ставлять його не через стандарт чи звичку — вони воліють більше дізнатися про вас. Все для того, щоб:

• Оцінити адекватність у самокритиці. Якщо людина може визнати свою помилку, а також спокійно поділитися аналізом у розмові — це свідчить про здатність до розвитку.

• Зрозуміти, як ви ставитеся до помилок та критики. Наприклад, деякі компанії цінують корпоративну культуру, в якій помилки розглядаються як можливість для навчання. Перевірити cultural fit можна саме через ставлення кандидата до невдач.

• «Діагностувати» проактивність. Чи намагався кандидат виправити свою помилку? Подолати наслідки, до яких вона призвела? Чи пропонував ідеї для цього? Наприклад, змінити певні процеси, щоб цієї помилки більше ніхто не припустився. Як це допомогло підвищити якість роботи команди в цілому? 

• Побачити, чи відкриті ви у комунікації. Роботодавцеві важливо дізнатися, чи можете ви чесно обговорювати свої труднощі та факапи у подальшій роботі.

• Дізнатися про ризики, пов’язані з найманням. Критично для C-level та високорівневих позицій, де репутаційні та фінансові результати напряму залежать від роботи та якості комунікації фахівців. Так можна дізнатися, чи створить попередній досвід ризик для потенційного роботодавця.

Розглянемо кейс. Скотт Томпсон, тодішній CEO Yahoo зі значними повноваженнями у тех. напрямку, був змушений піти у відставку в 2012. Викрилося, що Скотт набрехав у резюме, зазначивши, що має диплом з комп’ютерних наук. Він звинуватив у помилці хедхантингову компанію (що також було брехнею). Його дії призвели до фінансових наслідків для Yahoo: падіння курсу акцій і судових позовів. Що ще важливіше, це підірвало довіру не лише до Томпсона, а й до процесу наймання Yahoo. Звісно, такі масштабні факапи трапляються не у кожного у практиці, однак зазначати та правильно підносити їх — челендж, який потрібно подолати.

• Перевірити емоційну стійкість. Такі запитання допомагають зрозуміти, чи може людина впоратися з невдачами та як реагує на них: ігнорує, перекладає відповідальність, звільняється чи робить висновки та продовжує рух далі. Так можна спрогнозувати, як кандидат може поводитися в майбутніх кейсах.

• Дослідити, як ви працюєте в команді. Як на мене, прийняття відповідальності за невдачі — значущий маркер для оцінки командної роботи. Особливо якщо помилка була пов’язана зі стосунками всередині команди. Наприклад, кандидат менторив джуна, через помилку якого впав прод — як зреагували на цю ситуацію? Або хто урегульовував конфлікт та пропонував ідеї для примирення у непорозумінні з Project Manager’ом?

Загалом немає нічого соромного чи засуджувального у обговоренні помилок. Зазвичай це лише ще один спосіб виявити, як кандидат буде проявляти себе на новому місці роботи та приймати рішення у нетипових ситуаціях.

Як НЕ варто розповідати про помилки на роботі

Розглянемо чотири приклади невдалих відповідей на запитання про факапи та слабкі сторони на співбесіді.

❌ У мене ніколи не було невдач

Як говорить прислів’я: «Не помиляється лише той, хто нічого не робить». Якщо кандидат стверджує, що він ніколи не помилявся, це виглядає як мінімум нереалістично. Інтерв’юер може наштовхнутися на думку, що айтівець намагається щось приховати або, можливо, в цілому не здатний до самоаналізу. Чи варто наймати такого в команду?

❌ Я забув помити кружку в офісі

Надто маленькі помилки, які ніяк не вплинули на результат роботи, не є інформативними. Яскравий приклад для співбесіди на позицію рекрутера: розповісти, що ви переплутали ім’я кандидата. Звісно, це помилка і неприємність. Однак вона може трапитися з кожним, до того ж, невелике вибачення все виправить.

В гіршому випадку розповідь про маленькі несуттєві помилки може викликати враження, що кандидат не відвертий та намагається оминути питання.

❌ Відповідальність лежала на колезі

Перекладання відповідальності та самоствердження за рахунок інших — red flags для багатьох роботодавців. Не варто акцентувати увагу на тому, що насправді винні не ви, а колега/клієнт/менеджер. Звісно, у помилці можуть бути задіяні інші люди, але на співбесіді важливо розкрити ту роль, яку саме ви відіграли в цій ситуації — адже саме вас наймають на роботу. Тому краще обрати інший кейс або розповісти про вашу зону відповідальності у тій ситуації.

❌ Від мене страждає вся компанія

Інша полярність — занадто критикувати себе. Не варто казати, що від вас страждає вся компанія, ви факапите щоденно чи щогодинно та потребуєте постійного нагляду. Роботодавці шукають самостійних фахівців, які мають впевненість у собі — навіть коли мова про Junior’ів.

Критика має бути виправданою та адекватною. Краще розкажіть 1–2 кейси та сконцентруйтеся на тому, що ви винесли та як розв’язали ситуацію.

Як сформулювати відповідь на запитання про минулі помилки

А от як краще говорити про помилки на інтерв’ю:

1. Опишіть ситуацію та її контекст: яке завдання було поставлене, яке рішення прийняли, чому саме його і, звісно, в чому виявилася помилка. Ваша розповідь має показати усвідомлений підхід до ситуації та основні мотиватори.

2. Окресліть, які шляхи вирішення цієї ситуації ви пропонували і як розв’язали її кінець кінцем. Продемонструйте, як ви взяли ініціативу на себе та які цінні ідеї запропонували. Це справить позитивне враження на інтерв’юера. 

3. Проговоріть висновок з цієї ситуації та чому вона вас навчила. Вміння вчитися та розвиватися, долати труднощі та не зациклюватися на помилках цінується серед талантів.

Ділюся прикладом непоганої відповіді на подібне запитання:

Кандидат на посаді Business Analyst неправильно визначив стейкхолдера проєкту. Це сталося тому, що ключовий фахівець не хотів долучатися до обговорень, навіть до критичних. Як наслідок — невірно сформовані вимоги до проєкту та багато змін. А ще через це багато учасників команди відчули безсенсовість своєї роботи — все створене потрібно перероблювати, а потрібне рішення досі невідоме. Була загроза розпаду команди. 

Як кандидат вирішив ситуацію: за допомогою аргументів та тривалої комунікації почав залучати ключового стейкхолдера до участі в регулярних командних мітингах. Ця людина нарешті давала команді достатньо фідбеку. Звісно, кількість коригувань збільшилася, але це дозволило завершити перші етапи проєкту та зберегти велику команду у повному складі.

Які висновки зробив фахівець: необхідно досить ретельно підходити до визначення ключових зацікавлених сторін на проєкті, ставити багато базових запитань, за необхідністю часто долучати велику кількість людей, навіть якщо вони є C-level до прийняття рішення. Краще інколи побути занадто докучливим, прискіпливим та скрупульозним, аніж потім зробити помилку, яка негативно вплине на результат не лише вашої роботи, але й всієї команди.

Я впевнена, що правильно опрацьований факап і його наслідки можуть стати важливим досвідом для майбутнього роботодавця. Старайтеся аналізувати помилки з холодною головою, перетворюючи кожен геп на вашу професійну візитівку з розв’язання нетипових проблем. Тоді подібні запитання на інтерв’ю точно вас не налякають.