8 міфів про працевлаштування ветеранів

Дивитись детальніше

Сьогодні в Україні зареєстровано 1,2 млн ветеранів. Попри актуальність теми, їх наймання все ще пов’язане з багатьма стереотипами. Ніби-то з ветеранами та ветеранками напрочуд складно знайти спільну мову, вони — агресивні та говорять лише про війну, а компанії зобов’язані надавати додаткові бенефіти й проводити довготривале навчання та онбординг.

У цій статті ми розберемо топ найпоширеніших стереотипів щодо працевлаштування ветеранів/-ок війни: з яких причин вони не працюють у реальності та чому військова служба — це ще й значний професійний досвід.

Матеріал складено за партнерства з проєктом Praktyka від Veteran Hub.

1. Ветерани фокусуються лише на минулому

Багатьом здається, що усі ветерани — літні люди, які про все мають усталену думку та постійно говорять лише про своє минуле. Вони негнучкі, вміють діяти лише за вичерпною інструкцією, а комунікувати з ними щодо нетипових завдань буде неможливо.

📌 Реальність:
Ветерани — люди різного віку та з різними підходами до роботи. Окрім того, знання та навички, які ветерани здобувають під час служби, та їх soft skills можуть застосовуватись у цивільній кар’єрі та відповідати вашому портрету кандидата: вміння володіти собою, працювати під тиском, стійкість та витримка, відповідальність, дисциплінованість, розуміння субординації та ієрархії, навички володіння технікою тощо.

Коли ви наймаєте ветерана чи ветеранку, то з великою ймовірністю ви берете в команду самостійного менеджера. Зазвичай вони швидко приймають рішення і залишаються спокійними навіть у стресових ситуаціях. Окрім вузької експертизи, мають навички швидкого прийняття рішень, а зазначена стресостійкість — не просто кліше для резюме.

2. У вас не вийде знайти спільну мову

Можна припустити, що ветерани спілкуються військовими термінами та лише про війну. Як наслідок, порозумітися буде надзвичайно складно (або й не вийде взагалі).

📌 Реальність:
У вас вже є спільна мова — та, якою ви говорите. Пам’ятайте, що за виключенням досвіду служби, ветерани — звичайні люди. Тож у спілкуванні з ними доречно дотримуватися загальних етичних рекомендацій, що допомагають створити атмосферу рівності та довіри.

Служба — лише відрізок життя людини. Як до участі у бойових діях ветерани мали ідентичність, історію та інтереси, так і поступово повертаючись до цивільного життя вони розширюють своє коло спілкування, рідше носять військовий одяг, перестають представлятись за позивними. Ветерани інтегрують своє військове минуле у сьогодення і шукають призначення у цивільній ролі. Це відбувається природно — вдома, серед близьких, у колі друзів та, звісно, на роботі.

3. Військовий досвід не має користі для цивільного життя

Аналіз військового досвід в резюме — завдання з зірочкою для рекрутера. Чи дійсно під час бойових дій виконувалися завдання, які важко перенести до цивільного світу?

📌 Реальність:
Хоч військовий досвід не можна прирівняти до цивільного, інколи він є цінним на новій позиції. У ветерана можуть бути навички керівника, досвід роботи зі специфічним обладнанням та документацією тощо.

Водночас у цьому міфі дійсно є частина реальності — буває складно зрозуміти лише з самого опису резюме, чим саме займалися ветерани під час служби. Загалом в Україні понад 1,5 тис. військових посад — для кожної функції, яка може знадобитися в умовах війни. Їх можна, дуже грубо, поділити за такими напрямами:

• управління персоналом;
• інженерія;
• IT;
• логістика й перевезення;
• робітничі спеціальності (механіки, електрики, слюсарі).

Допустимо погуглити незнайому посаду, щоб сформувати своє враження про досвід людини. Та найкраще — уточнити ключову експертизу напряму під час розмови. А щоб дізнатися більше про навички володіння різноманітною технікою, ознайомтеся з проєктом Військовий досвід у резюме: перегляньте наявні посади та вивчайте скіли ваших кандидатів.

Приклади подачі військового досвіду у резюме:

Відрізнити ветеранів від людей без досвіду служби з першого погляду може бути складно. Для того, щоб дізнатися про військовий досвід ветерана/-ки, просто запитайте у людині на співбесіді про це прямо «Скажіть, будь ласка, чи ви є учасником бойових дій? Чи комфортно вам говорити про це зі мною?»

4. Адаптація буде тривалою та складною

Існує упередження, що через адаптацію до цивільного життя ветерани потребують особливого навчання від компанії.

📌 Реальність:
Розвиток і професійне зростання ветерана у вашій компанії може розглядатися, як і для будь-якого співробітника. Якщо ваша компанія має стандартну систему роботи з талантами та надає рівні можливості для кар’єрного росту, ветерани мають бути залучені до цієї системи на загальних підставах.

Щоб розкрити потенціал тіммейтів зокрема ветеранів на максимум, дотримуйтеся кількох рекомендацій:

• Чітко пропишіть процес та дайте доступ кожному фахівцеві до кар’єрного підвищення;
• Опрацюйте кар’єрні карти для різних посад — пояснення, до якої посади може дорости лінійний менеджер або в який відділ перейти;
• Впровадьте систему навчальних заходів;
• Працюйте над індивідуальними планами розвитку;
• Організуйте регулярні зустрічі one-to-one;
• Регулярно проводьте аналіз employee journey map — дорожньої карти співробітника.

5. Ветерани — конфліктні

Деякі роботодавці мають стереотип, що ветерани є агресивними, а у комунікації керуються образою та відчуттям, що інші люди їм винні.

📌 Реальність:
Звісно, з ветеранами й ветеранками можуть ставатися суперечки на роботі (як з будь-яким іншим членом команди). Та перелічені стереотипи не є визначальними для усіх. Реагуйте на робочий конфлікт як на ситуацію між двома спеціалістами. Залежно від кейсу, розберіться у причинах, запропонуйте рішення та надайте фідбек обидвом сторонам. Так інколи варто спрямувати зусилля на припинення гострого протистояння: наприклад, не вимагати від учасників конфлікту працювати разом над однією таскою, а навпаки, «розвести» їх далі один від одного.

6. Ветерана не можна звільняти

Якщо команду поповнюють ветерани, то потім з ними неможливо попрощатися?

📌 Реальність:
Завершення трудових стосунків — природний етап на шляху співпраці: фахівець може не впоратися із роботою, погодитися на кращу пропозицію в іншій компанії або зробити перерву у кар’єрі з власних причин. Звісно, звільняти людину лише через те, що він/вона є ветераном — неприпустимо, це є дискримінацією та порушує закон України. Однак невиконання службових обов’язків чи критичні помилки можуть трапитися, а лишати фахівця лише через воєнний досвід — також є своєрідною позитивною дискримінацією. У будь-якому випадку важливо, аби між роботодавцем і спеціалістом, який залишає команду, відбулася чесна розмова та були розставлені всі крапки над «і».

7. Запит на особливу допомогу

Нині у суспільстві утвердилася думка, що для адаптації ветеранам потрібні особливі умови та екстрапідтримка — через психологічні травми та проблеми зі здоров’ям. Здається, що створення подібних умов є надто складним завданням і потребує чимало часу, ресурсів або ж залучення з боку державних органів.

📌 Реальність:
Бойовий досвід та військова служба є серйозним випробуванням. Військові переживають періоди довготривалого стресу, складні побутові умови та часто стикаються з ситуаціями, що загрожують їхньому життю та здоров’ю. Такий досвід може бути травматичним та впливати на фізичний чи психічний стан. Але він не завжди такий.

Ветерани — це не лише їх ветеранський досвід. Вони передусім є людьми та мають безліч потреб. Лише їх певна частина сформована або змінена під тиском бойового досвіду. Шукаючи роботу, ветерани прагнуть визнання своїх професійних якостей та можливостей розвитку в обраній сфері. Зазвичай їм потрібна така ж допомога та підтримка, як і іншим спеціалістам. Аналогічно і з корпоративною культурою: вона не має бути якоюсь особливою. Дружню атмосферу творить здоровий глузд, повага та прийняття особистості кожного співробітника.

Так команда Veteran Hub дотримується правила змішаної команди — пліч-о-пліч працюють цивільні та ветерани. Цей досвід доводить — ніяких додаткових умов чи особливої поведінки для злагодженої команди не потрібно.

8. Роботодавець має надавати особливі пільги ветерану

Понад 45% опитаних Українським ветеранським фондом думають, що сьогодні держава скоріше не виконує свої зобов’язання перед ветеранами. Деякі фахівці та менеджери впевнені: держава переклала реалізацію пільг для ветеранів на роботодавців і приватні ініціативи.

Дивитись детальніше

📌 Реальність:
Після повернення з війни не лише роботодавець, а й держава забезпечує дотримання гарантованих пільг учасникам бойових дій — ветеранам і ветеранкам, які мають особливий юридичний статус. Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, видається одне із посвідчень для відповідної категорії ветеранів війни (учасник бойових дій, особа з інвалідністю внаслідок війни, учасник війни). Так зокрема до осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, прирівняні українці, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні (ст. 11 Закону № 3551).

Роботодавець своєю чергою має надавати право на умови праці та навчання на рівні з іншими працівниками, відсутність дискримінації та деякі додаткові переваги. Серед них зокрема додаткова відпустка строком до двох тижнів на рік (зі збереженням заробітної плати) та переважне право на збереження роботи у випадку скорочення. Детальніша інформація доступна у гайді «Трудове законодавство у роботі з ветеранами-працівниками».

Замість висновку

Використайте ці поради як нагоду знайомства з досвідом ветеранів в Україні та посилення наявних HR-практик вашої компанії. Не оминайте бойового досвіду в резюме, адже ветерани здатні доповнити вашу команду власними талантами.