
Ринок DefenceTech росте, проте кандидатів все ще бракує: дослідження
Це сфера, де на вакансію ви можете не отримати жодного відгуку. І навіть приріст на рівні +82% заяв на окремі технічні спеціальності не закриває потреби ринку. Попит росте швидше, ніж з’являються люди, які готові працювати з «залізом».
Ми проаналізували динаміку попиту на технічні спеціальності за останні п’ять років, порівняли дані кількох університетів, опитали п’ять MilTech-компаній та зібрали коментарі роботодавців про те, кого бракує найбільше. Далі — ділимося, як змінюється інженерна підготовка: що університети оновлюють у програмах, як компанії залучають студентів і навіть школярів.
Мета: допомогти університетам зрозуміти, кого чекає ринок, а компаніям — побачити, з ким вони можуть працювати вже сьогодні. Бонус: стратегії, які допомагають MilTech-командам скорочувати кадровий розрив.
Навігація:
- Перегрітий ринок MilTech
- Позиції, де бракує інженерів та як компанії закривають дефіцит
- Попит на технічні спеціальності (динаміка за 5 років)
- Відповідність навчальних програм потребам ринку
- Як заклади освіти готують та залучають інженерів
Що стоїть за «перегрітим» ринком DefenceTech
Темпи росту DefenceTech сягають таких рівнів, до яких освітня система та кадровий ринок поки не встигають адаптуватися. Контекст:
- 1,5 тис+ розробників діє у сфері DefenceTech (Brave1). Найбільший фокус — розробка БпЛА, РЕР, РЕБ, робототехніка та ШІ, кібербезпека та розмінування (Forbes).
- 69% MilTech-компаній — команди до 200 людей, із сильним R&D-ядром, а отже й високою потребою у кваліфікованих інженерах (Wardriven report 2025).
- $10 млрд досяг загальний обсяг виробництва озброєнь у 2024 році — проти $3 млрд у 2023 та $1 млрд у 2022 роках. Сфера все ще буде зростати, згідно з прогнозами (UIF).
- 19% MilTech-команд називають дефіцит кадрів ключовою проблемою цієї сфери (KBH).
Темпи росту перевищують кількість кандидатів із потрібним досвідом. На одну вакансію зі сфери «Військова справа» припадає менше одного відгуку на DOU. А портал із анонімного пошуку роботи Djinni пропонує три вакансії на кожного Embedded-кандидата на момент написання статті (якщо враховувати лише публічно доступні позиції).
Ці дані підтверджує Анна Резнікова, Head of Recruitment в ITExpert. Вона підкреслює, що наймання айтівців для MilTech — активний хантинг. Звичні публікації вакансій не принесуть належних результатів, адже ринок вкрай «перегрітий».
Брак кадрів напряму пов’язаний і з інженерною специфікою. А точніше — відсутньою Hardware-інфраструктурою. CTO ITExpert, Микола Клєстов зазначає, що цей напрям має значно вищий поріг входу для бізнесу, ніж класичне ІТ: потрібне дороге обладнання та тривала підготовка. Українське ІТ десятиріччями було сфокусоване на software-first. Ось чому університети та освітні програми не встигають за потребами ринку. Як наслідок, на ринку зараз критично бракує фахівців із нішевими навичками.
Що каже індустрія: DefenceTech-компанії та інженерний дефіцит
MilTech/DefenceTech-рекрутинг здебільшого стосується інженерних ролей. І саме інженерів на ринку найменше. Ми поговорили з представниками компаній та MilTech-консультантами про те, кого саме бракує сьогодні та які стратегії закривають кадровий розрив.
Кого саме бракує DefenceTech-командам
За словами CTO ITExpert, бракує досвідчених інженерів, які можуть створювати апаратні рішення з нуля: чіпи, плати, модулі зв’язку, навігаційні системи. Особливо цінні фахівці, які вміють працювати з високочастотними платами, електромагнітною сумісністю, протидією РЕБ та радіозв’язком. Таких спеціалістів критично мало: ці фундаментальні компетенції неможливо отримати на курсах «Увійти в IT за 3 дні» — вони потребують років навчання і доступу до лабораторій.
Позицію ринку підтверджують і MilTech-компанії, з якими ми поспілкувалися під час підготовки дослідження. Кого саме бракує — ділимося коментарями.

«Сьогодні відчувається підвищений попит на фахівців, які працюють із залізом — від Embedded-інженерів до конструкторів і Hardware-спеціалістів. Особливо складно знайти фахівця Senior-профіля. Найважче знайти фахівців зі знанням електроніки, а саме роботою з Altium, розведення плат, програмування мікроконтролерів. А також фахівців з конструювання. Доменний досвід у MilTech для нас важливий, але не критичний. У нас сильна інженерна команда і ми готові навчати працювати над оборонними продуктами.
Насправді чи не найважливіші навички, які ми шукаємо — це soft skills».

«Дефіцит є, але не критичний. Ми відкривали роль Embedded Developer із невеликим hardware-складником — і навіть тут конкуренція між роботодавцями була дуже високою. Якщо потрібен MilTech-досвід, конкуренція зростає у рази.
Найпомітніший дефіцит — PCB Design Engineer і RF Engineer: попит різко виріс, а пропозиція майже не змінилася. Особливо цінні інженери, які вже працювали з FPV-дронами, системами зв’язку та враховують вплив РЕБ.
Стандартні канали найму працюють слабко».

«Дефіцит проявляється і в кількості кандидатів, і у вузьких профілях: High-Speed PCB Design, EMC/EMI, Electronics QA. Окремий виклик — фахівці з обробки сигналів, навігаційних систем і роботи в режимі реального часу: Signal Processing, Robotics, IMU/INS/IVNS. Їх мало, їхній досвід часто неповно описаний у профілях, а вимоги зростають.
У БпЛА-проєктах також бракує універсальних інженерів, які здатні закривати повний цикл: від аеродинаміки та FEM/FEA до конструкції й надійності. Парадоксально, але знайти вузького експерта тут інколи легше, ніж інженера “широкого профілю”».

«Те, що спеціалісти з “заліза” дуже затребувані на ринку — це факт. Але я не можу сказати, що їх бракує, адже ці професії з’явились не вчора. Думаю тут більш доцільно говорити про високу конкуренцію в гонитві за талантами.
Ми в «Атлон Авіа» впроваджуємо і культивуємо концепцією найму “кращі працюють у кращих”. Не лише багато часу приділяємо пошуку співробітників, а й працюємо над покращенням можливостей розвитку та реалізації, які може надати компанія талановитим спеціалістам.
Особливо складно знайти у кандидатах доменний досвід. Сфера розвивається максимально активно, адже час грає не на нашу користь, тому особливу цінність мають спеціалісти, яким не треба кастомізувати свої знання та навички, а достатньо лише прозорого класичного онбордингу».

«Фахівців із “заліза” шалено бракує. Український ринок переповнений Software інженерами, що дозволяє “перебирати” кандидатами, обираючи найкращого. Тоді як для Hardware-вакансії у кращому разі вийде призначити кілька співбесід.
Доменний досвід для нас не є критичним, набагато важливіші базові навички Hardware Engineer: електроніка й схемотехніка, проєктування плат (PCB), прототипування, відладка, робота з інтерфейсами зв’язку. Пайка — обов’язкова. Додатковим плюсом є 3D-моделювання, В2+ англійська та навички пілотування БПЛА».
Як MilTech знаходить та вирощує потрібних людей
MilTech-команди закривають кадровий розрив системно. Ось п’ять стратегій, які ми почули від представників індустрії:
- Співпраця з університетами: стажування для студентів, участь у навчальних курсах та оновленнях програм, запуск власних курсів, лабораторій та стипендій.
Frontline Robotics інвестує в навчання команди та має досвід співпраці з університетами. Цього літа запросили ML-студентів на стажування, і кілька з них долучилися до команди.
«Атлон Авіа» системно співпрацює з КАІ (у минулому — НАУ), КПІ ім. Ігоря Сікорського, КНУ, Українським католицьким університетом. Разом із КАІ запустили бакалаврські й магістерські курси, стипендіальні програми та AviaLab — лабораторію авіамоделювання, де вже понад 60 учасників. Також долучаються до хакатонів, літніх шкіл і інших активностей.
Цей досвід поглиблюють — організують співпрацю зі школами, зокрема з Департаментом освіти Харкова. Команда створила курс «Як працюють безпілотні системи» на прикладі БпЛА «Фурія» для викладачів предмета «Захист України». Мета: зацікавити школярів інженерними професіями. У планах — розширення ініціативи на інші регіони.
- Вирощування інженерів усередині компанії: наймання Junior-фахівців із подальшим менторством, адаптаційні програми та онбординг під домен MilTech, грейдування для швидкого росту, внутрішній перехід між командами.
Представниця NDA компанії додає: щоб долати дефіцит, у команду не лише наймають Junior-інженерів і розвивають їх усередині, а також розглядають можливість закривати задачі кількома спеціалістами.
У Twist Robotics дефіцит кандидатів компенсують внутрішніми переходами. У команді вже є кейси переходу техніків і монтажників у R&D, RF-інженерів — у PCB design, а фахівців з налаштування БпЛА — software з подальшим розвитком у firmware та embedded. Це потребує часу на опанування hard skills, але значно ефективніше за зовнішній пошук: спеціалісти вже знають продукт, процеси та стандарти роботи.
- Менторство та внутрішнє навчання: технічні рев’ю та регулярний обмін експертизою, лекції та воркшопи всередині команди, освоєння нових компетенцій разом із ментором, структуровані технічні сесії для команд.
- Співпраця з міжнародними партнерами: залучення експертизи, якої бракує в Україні, консультативна підтримка від інженерів із інших ринків, розгляд варіантів залучення іноземних спеціалістів.
- Робота з ветеранами: інтеграція фахівців із досвідом застосування БпЛА, перенесення експертизи користувачів у R&D-команди.
Talent Partner у STARK, Надія Гребеник, ділиться, що важливу роль для рекрутинг-потреб відіграють внутрішні переходи між напрямами, підтримка навчання, робота з ветеранами та програми перекваліфікації.
Як змінився попит на спеціальності по роботі з залізом у закладах освіти за 5 років
Ми звернулися з офіційними запитами до всіх ключових університетів, які мають релевантні спеціальності. Частина закладів відмовилася надавати інформацію з міркувань безпеки та через тісну співпрацю з MilTech, тому аналіз охоплює лише доступні програми. До огляду ми також додали Beetroot Academy. Курс Embedded Development, започаткований 2025 року — рідкісний приклад неуніверситетської ініціативи, яка намагається закривати складні, але критично потрібні для MilTech напрями.
У 2025 році КПІ став лідером за кількістю заяв на більшість ключових напрямів, пов’язаних із MilTech. Заяв на окремі спеціальності тут у 1,4–4,2 рази більше, ніж в інших університетах.
- Згідно з даними ЄДЕБО, попит на інженерні напрями просів у 2022–2024 роках, але у 2025-му відбулося відновлення: сумарна кількість заяв на відповідні спеціальності зросла на +23% порівняно з минулим роком.
- Щороку КПІ ім. Ігоря Сікорського приймає близько 3,8 тис. студентів на відповідні спеціальності — з динамікою в -12% за рік у середньому (2021–2025). Проте набір за окремими спеціальностями рухається нерівномірно.
Важливо! Динаміка вступу на технічні спеціальності у 2021–2024 роках була схожою в різних українських університетах. Зниження кількості заяв — це загальна тенденція, пов’язана не з окремими ВНЗ, а з наслідками повномасштабного вторгнення: частина абітурієнтів виїхала за кордон чи обирала ВНЗ у західних регіонах.
- «Авіаційна та ракетно-космічна техніка» показує стабільне зростання — +23,5% цьогоріч та +15% у середньому щороку.
- Зростає інтерес до напрямів, критичних для оборони: електроніка, радіотехніка, авіакосмічні системи, матеріалознавство, прикладна механіка (+24–43% у 2025). Загалом понад 21 тис. абітурієнтів подали заявки на спеціальності, що відкривають шлях у DefenceTech.
- 3D-моделювання та друк також представлені в інших програмах, наприклад, у «Біомедичній інженерії» (близько 70 вступників щороку). Це не прямий MilTech-напрям, але він може бути хорошою базою для донавчання та переходу в оборонні проєкти.
- Деякі інженерні спеціальності й далі лишаються малопопулярними (вимірювальні технології та матеріалознавство), хоча вони формують базу для систем керування, мехатроніки та дронобудування.
Хоча у Львівській Політехніці менше спеціальностей, пов’язаних із MilTech, дані щодо заяв у 2025 році показують значний приріст:
- За даними ЄДЕБО, кількість зарахованих студентів лишається відносно стабільною (близько 780 осіб), а у 2025 ця цифра зросла до 880 — найвище значення за п’ять років.
- Обсяги заяв 2022–2025 змінювались хвилеподібно, але без різких провалів: коливання в межах 5,8–6,4 тис. свідчать про стабільний інтерес до технічних напрямів.
- Кількість заяв у 2025 році зросла на 34%. Найбільш помітний приріст інтересу серед абітурієнтів показує спеціальність «Авіоніка» — +82%.
Курс Embedded Development у Beetroot Academy запустили нещодавно, тому перших випускників ще немає. Водночас інтерес до напряму вже відчутний: близько 50 студентів або вже навчаються, або стартують найближчим часом.
Темпи зростання справді помітні. Але вони ще не повернулися до довоєнних рівнів, коли конкуренція за інженерні напрями була значно вищою. За цей час потреби MilTech змінилися — ринку потрібно більше фахівців із нішевими компетенціями. Це створює різницю між тим, як зростає інтерес абітурієнтів, і тим, як швидко зростає сам сектор.
Чи збігаються освітні програми з запитами ринку
Щоб зрозуміти, де саме бракує підготовки, ми порівняли три джерела інженерних талантів за шістьма технічними напрямами. Далі — стислий зріз по кожному блоку: від схемотехніки та зв’язку до embedded, електроніки й інших навичок, які визначають, чи готовий інженер працювати у MilTech уже завтра.
Аналіз проводили за тими навичками, яких, за словами опитаних MilTech-експертів, бракує на ринку. За посиланням — зіставлення навичок та спеціальностей у межах ВНЗ.
Схемотехніка
Базові навички зі схемотехніки покриті всіма навчальними програмами.
Львівська Політехніка має найбільший розрив у цьому блоці — відсутнє прототипування та High-Speed PCB Design, Altium, а робота з друкованими платами охоплена лише частково. Це ускладнює підготовку до завдань, які потребують високошвидкісного трасування та відладки апаратних модулів.
У Beetroot Academy ці напрямки представлені ширше. Проєктування високочастотних плат не реалізовано повністю, проте студенти вивчають шумозаглушення та розведення аналог/цифра. А замість Altium викладають KiCad — підходить для старту, але потребує подальшого переходу на стандартний індустріальний інструмент.
Зв’язок
У КПІ блок зв’язку покритий повністю: студенти працюють із радіозв’язком, супутниковими каналами та отримують базу з РЕБ — важливу для стійких систем управління й роботи БпЛА в умовах перешкод. У Львівській Політехніці викладають радіо- та супутниковий зв’язок, але РЕБ відсутня — це створює помітний розрив у ключовій для MilTech компетенції. У Beetroot Academy поки що доступний лише базовий радіозв’язок; супутниковий зв’язок і РЕБ планується в окремих навчальних програмах.
Системи управління
Львівська Політехніка та КПІ покривають ключові модулі — від автономних систем керування до інтеграції з FMS. Beetroot частково закривають напрям систем управління через створення автономних систем керування. Також Beetroot планує реалізацію цих навичок у нових програмах.
Водночас усі три установи не викладають PX4 — популярну альтернативу Ardupilot, яка використовується у західних MilTech-проєктах.
Embedded розробка
Програмування мікроконтролерів (SPM, ARM, STM32) та RTOS є в усіх трьох закладах. Прогал — Linux Kernel у Beetroot Academy, що обмежує готовність студентів працювати з вбудованими системами. Проте ця компетенція є у планах академії.
Електроніка
У напрямі електроніка більшість програм дає базу — електроніка, пайка та робота з датчиками покриті на достатньому рівні. Розрив стосується пайки у Львівській Політехніці — критичної навички для будь-якого інженера, що працює з «залізом». Також не покрите проєктування датчиків з нуля у Beetroot Academy — важливе для створення нестандартних сенсорних рішень під бойові умови.
Інші навички
Базові компетенції — робота з технічною документацією, розуміння міжнародних стандартів та інтерфейсів зв’язку — покриті у всіх навчальних закладах частково чи повністю. Це той фундамент, без якого неможливо працювати у великих MilTech-командах, де кожна зміна у схемі чи коді має бути задокументована й сумісна зі стандартами безпеки.
Основний розрив стосується 3D-моделювання та друку, яке повністю відсутнє у Львівській політехніці та частково в Beetroot Academy. Для MilTech це важлива навичка, адже команди часто створюють корпуси, кріплення й модулі для БпЛА та електроніки власноруч. Відсутність такої підготовки уповільнює прототипування та збільшує залежність від зовнішніх 3D-фахівців.
Для роботодавців ці навички не є базовими Hardware-скілами, але вони часто стають ключовими на етапі інтеграції продукту, складання технічних специфікацій та комунікації між R&D, виробництвом і командою тестування.
Інсайти від ВНЗ та онлайн-курсів: як залучають та готують інженерів для MilTech
Звернімося до університетів та освітніх платформ, які навчають інженерів працювати з «залізом». КПІ та Львівська Політехніка дають фундамент і лабораторії, Beetroot Academy — швидкість. Нижче — як кожен із них готує майбутніх фахівців до роботи в індустрії, де якість інженерної підготовки часто важливіша за роки досвіду.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Залежно від факультету в КПІ ім. Ігоря Сікорського практична підготовка охоплює понад 10 інженерних напрямів — від електроніки та вимірювальних систем до робототехніки, авіації й прикладної механіки.
Також у КПІ діє велика мережа галузевих лабораторій: електроніки, IoT, робототехніки, вимірювальних перетворювачів, промислових систем, мікроскопії, адитивних технологій, кібербезпеки, математичного моделювання тощо. Їхня структура різниться між факультетами.
У КПІ імені Ігоря Сікорського понад 760 партнерів і договорів про співпрацю, що охоплюють різні технічні напрями. Університет працює з компаніями у форматах практики, дуальної освіти, стипендіальних програм, сертифікатних курсів та спільного розвитку навчальної інфраструктури.
Найбільш відчутний вклад роботодавців у створення навчально-наукових лабораторій, де студенти отримують ті навички, які дійсно використовуються в індустрії. Частина лабораторій безпосередньо покриває MilTech- і Hardware-напрями: SQUAD Ukraine (вбудовані системи), Ajax Systems (робототехніка, електронні охоронні безпроводові системи), Skyfall (сигнали та радіотехніка), Datacom (телеком), Keysight (вимірювання), Melexis, EPAM та інші.
Важливу роль також відіграє Науковий парк адитивних технологій Sikorsky Challenge та Навчально-інноваційний центр протезування та реабілітації (відкритий у 2025 році). Це сучасні лабораторії з 3D-друку, сканування та моделювання, а також простір для розвитку адитивних технологій, біомедичної інженерії та IT-розробок. Науковий парк також надає можливості для навчання та реінтеграції ветеранів: тут уже проведено безоплатний курс із 3D-моделювання для цієї аудиторії. Ініціатива створена КПІ, Sikorsky Challenge, Благодійним фондом «Коло» та Генезіс Інженірінг Україна за підтримки партнерів та меценатів: OLX, EPAM, appflame, OBRIO, Genesis for Ukraine.
Комунікація ведеться у межах загальної рекламної стратегії університету та через партнерство зі ЗМІ: нові лабораторії, відкриття центрів, хакатони й успіхи студентів регулярно висвітлюють у медіа.
Окремий напрям — робота зі школами: профорієнтаційні заходи, КПІАбітFest, екскурсії до лабораторій, дні відкритих дверей факультетів. Частину уваги формують і події всередині університету — конкурси та хакатони на базі навчально-наукових лабораторій, де школярі та студенти знайомляться з технічними напрямами.

Національний університет «Львівська політехніка»
У Політехніці працюють молодіжні науково-дослідні теми, серед яких — створення навчальних БпЛА. Студенти використовують їх у бакалаврських і магістерських роботах для аерознімання, побудови 3D-моделей місцевості, тематичних карт і топографічних планів.
Університет активно залучає бізнес до розвитку навчального середовища. Компанії створюють лабораторії (Infineon — дві, Ajax, Lifecell, Kyivstar, Cisco — по одній), а також ініціюють регулярні зустрічі зі студентами. Щомісяця надходять запити на працевлаштування студентів.
Програми просувають лише за наявності зовнішнього фінансування.
*Відповіді станом на грудень 2024.

Beetroot Academy
Навчання проводиться у онлайн-форматі — без офлайн-частин і лабораторій, зате з постійною підтримкою викладачів, регулярними Q&A та супроводом менеджерів курсу. Академія забезпечує студентів усім необхідним: обладнанням, компонентами та інструментами. Формуються індивідуальні набори, які студенти отримують перед стартом навчання, щоб усі могли працювати з «залізом» з першого модуля.
Кожен теоретичний блок одразу закріплюється роботою з реальним мікроконтролером. Програма містить п’ять практичних мініпроєктів (по одному після кожного технічного модуля). Також передбачений фінальний комплексний проєкт, що об’єднує всі отримані навички.
Фінальні проєкти можуть бути різного спрямування: як цивільні, так і MilTech-рішення. Наприклад, робота з сенсорами, телеметрією чи прототипуванням елементів для безпілотних систем.
Академія має запит і від університетів, і від компаній. Наявний великий інтерес до Embedded та технічних спеціальностей. Фокус — розширення партнерств.
Для технічних напрямів Beetroot запускає посилені комунікації: співпраця з технічними медіа та спільнотами (DOU, dev.ua тощо), безоплатні вебінари та таргетована реклама у Facebook/Instagram із фокусом на Embedded, інженерію та C/C++. Це допомагає залучати мотивованих студентів і формувати якісну воронку для вступу.
Україна поступово підлаштовується під темп DefenceTech. Університети оновлюють програми, онлайн-курси додають практики, компанії відкривають студентські лабораторії й заходять у школи — знайомлять дітей з інженерією ще до того, як вони оберуть професію. Бізнес шукає способи бути гнучким у складних умовах і дає молоді доступ до «заліза», щоб підтримати інтерес.
Це рух у правильному напрямку. Але наразі цього замало. Потреби MilTech ростуть швидше, ніж кількість людей, готових працювати з інженерними задачами. Щоб закрити цей розрив, інженерія має перестати бути «нішевою історією» — вона має стати популярним вибором. Це спільне завдання університетів, бізнесу та спільноти.
Наскільки корисним був цей пост?
Click on a star to rate it!
Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 30
Оцінок поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.





















