
Girls power та гендерне питання: кар’єра жінки в IT
Існує думка, що в IT і STEM досі присутня гендерна дискримінація, а «скляна стеля» не дозволяє жінкам обіймати керівні посади. Згідно з дослідженням HBR, 41% жінок в IT зрештою залишають роботу у цій сфері порівняно з 17% чоловіків. Однією з ключових причин є гендерна нерівність.
Навіть мас-культура частково культивує думку, що tech-спеціальності — не зовсім для дівчат. У фільмах програмісти та математики — переважно чоловіки: гіки, ізгої та генії на кшталт Алана Тьюринга з «Ігри в імітацію».
Ми розібралися з CEO та co-founder ITExpert Стасом Шиховим, чи може дівчина стати програмістом (спойлер: за деякими показниками жінки навіть перевершують чоловіків технічних спеціальностей), чому їх мало в IT і чи їм все ще важко будувати кар’єру в цій сфері в Україні та на Заході. Стас уже понад шість років в айті та рекрутингу, допомагає клієнтам знаходити «своїх людей» та консультує компанії щодо актуальних рейтингів, умов працевлаштування й позицій в IT. Він працював із Райффайзен Банком, Deloitte, Nextiva, «Нафтогаз», Ring та іншими великими компаніями.
У підготуванні статті також взяли участь Senior .NET Software Engineer у DraftKings Анна Маргіна, Frontend Engineer в Epam Маргарита Скляренко та Software Engineer у Pragmatic Play і Ph.D. з Інформаційних технологій Тетяна Польгуль.
«Хлопчики ліворуч, дівчатка праворуч» — як нам з дитинства прищеплюють вибір професії
У дослідженні канадського журналіста, блогера та письменника про науку й технології Клайва Томпсона є статистика: батьки вдвічі частіше дарували комп’ютери своїм синам, ніж дочкам. Якщо комп’ютер купували для всієї родини, його часто встановлювали в кімнаті хлопчиків.
З ранніх років нам прищеплюють поняття про «жіночі» та «чоловічі» заняття. Наприклад, «код — це про логіку» (у цей момент у чат традиційно заходять стереотипи та жарти про жіночу логіку). Підсумок — кількість CV на позицію розробника від жінок у десятки разів менша, ніж від кандидатів-чоловіків.
Хоча дослідження Microsoft довело, що у віці 11–12 років у дівчат виникає інтерес до точних наук та інженерії (STEM), але у 15 років він різко падає — разом із зацікавленістю у гуманітарних предметах. Проте інтерес до останніх швидко відновлюється, а ось до точних наук більшість дівчат не повертається.
Так і хочеться сказати: будь ласка, будьте впевненими у собі! Немає жодних підстав, щоб просити нижчу зарплату. Серед дівчат велика кількість справжніх профі.”
Якщо все ж дівчина стає програмістом всупереч гендерним стереотипам, то у неї вищий ризик синдрому самозванця, ніж у колеги-чоловіка. Синдром самозванця — це пастка мислення, яка змушує людей почуватися невдахами, які не заслуговують на успіх, навіть попри досягнення в кар’єрі.

«У моєму випадку питання компенсації завжди вирішувалося досить просто: ми зазвичай не обговорюємо зарплати з колегами, тому я можу оцінювати свій рівень компенсації здебільшого за відкритою статистикою. На мою думку, важливо адекватно оцінювати себе. Можна бути поганим фахівцем і говорити, що зарплатня низька через те, що я дівчина (я з таким теж не стикалася, але, гадаю, таке буває).»

«Я незадоволена своєю зарплатнею в ІТ. Думаю, це не залежить від гендеру. Швидше за все чоловік просто змінив би компанію через невідповідну зарплатню — і зробив би це швидше, ніж жінка. Та й на інтерв’ю чоловіки поводяться впевненіше ніж жінки. Думаю, річ не в дискримінації, а скоріше в тому, як історично складається позиція жінки в соціумі в Україні. Є щось до певної міри схоже на пригніченість і великий страх, пов’язаний зі зміною місця роботи.»
До 1984 року жінок-програмістів було більше, ніж чоловіків: як жінки вплинули на розвиток IT-індустрії
Чи чули ви про Аду Лавлейс, Грейс Хоппер чи Кетрін Джонсон? Лавлейс створила першу комп’ютерну програму та запровадила головні поняття у програмуванні (цикл та робочий осередок) у першій половині XIX сторіччя. Хопер розвинула концепцію машинно-незалежних мов програмування, що спричинило створення COBOL. Джонсон працювала математиком у NASA й робила розрахунки для польоту до космосу.
Першовідкривачами у програмуванні були жінки —
саме вони писали код для перших комп’ютерів,
у яких ще не було дисплеїв та клавіатур.
Портрет Ади Лавлейс:
У 40-х і 50-х роках ХІХ сторіччя на роботу програмістом приймали всіх, хто успішно проходив тест на логічне мислення. Була думка, що такий тип мислення більше притаманний жінкам. Жінки також відіграли ключову роль передісторії кібернетики. Під час Другої світової вони керували першими обчислювальними машинами у Блетчлі-парк у Великій Британії, зламуючи шифри. А до 1960 року у США понад чверть програмістів були жінками.
Комп’ютер E.R.A./Univac 1103 у 1950-х:
У 1980-х роках жінок почали витісняти з комп’ютерної сфери. До 2010-го їхній відсоток в IT та STEM скоротився вдвічі: лише 17,6% студентів, які випустилися з дипломом із комп’ютерних та інформаційних технологій, були жінками. Причина проста: коли в будинках почало з’являтися перше покоління ПК — Commodore 64 або TRS-80, — підлітки отримували доступ до них, освоюючи основи кодингу. При цьому переважною більшістю були хлопці.
Це виявили заступник декана Інституту комп’ютерних наук в Університеті Карнегі-Меллона Аллан Фішер та соціолог Джейн Марголіс, вивчаючи причини зниження відсотка абітурієнток. Чотири роки вони інтерв’ювали студентів і з’ясували: юнаки більше взаємодіяли з ПК і понад двічі частіше отримували його в подарунок, ніж дівчата.
Дискримінація ще актуальна?
У всьому світі кількість жінок в IT щороку зростає. Дослідження DOU за 2011 рік показало, що тоді у сфері працювало лише 6,8% жінок. Через дев’ять років той самий DOU показав, що відсоток IT-професій для дівчат та самих співробітниць в індустрії збільшився до 25%.
З одного боку, помітні покращення щодо дискримінації гендеру в айті. З іншого, відсоток жінок у сфері все ще невеликий порівняно з іншими професіями. Навіть у Кремнієвій долині працює лише 20% жінок, йдеться в аналітичному звіті Recode за 2017 рік. А у списку Fortune 500 за 2018 рік є лише 24 жінки на посаді гендира.
Емілі Чанг, співробітниця Bloomberg TV, авторка книги Brotopia: Breaking Up the Boys’ Club of Silicon Valley, присвяченій проблемі гендерної нерівності в Кремнієвій долині, говорить про те, що інвестори, як і раніше, ставлять чоловікам і жінкам різні питання.
З іншого боку, є позитивні тенденції: наприклад, компанії стали частіше пропонувати maternity та paternity leave (відпустка у зв’язку з народженням дитини). Його можуть взяти і мами, і тати.”

«Для мене IT — найбільш дружелюбне середовище в усіх питаннях, і мені важко згадати навіть серйозний конфлікт, маючи шість років досвіду роботи. Як студентка, я завжди відчувала підтримку інших хлопців, колег і навіть інтерв’юерів. І зараз у роботі не відчуваю ні поділу, ні упередженості. Only good vibe.»

«Я особисто не стикалася з дискримінацією. Хоча я мала колегу, який дозволяв собі ображати у професійному плані в некоректній формі. Я думаю, він би інакше сформулював думки, якби я була чоловіком (при цьому він ніяк не підкреслював те, що я жінка).
У мене також ніколи не було випадків, щоб мені віддали перевагу позицію чоловіка, тільки через те, що я жінка. Навпаки, були випадки, коли чоловікові віддавали перевагу мені. А ось фразу про те, що жінкам підходить скоріше тестування чи рекрутинг, я чула неодноразово. Але це було радше обговорення, абстрактне та неформальне.»

«Я не стикалася з дискримінацією через мою стать ні на поточному місці роботи, ні на попередніх. Також знаю багатьох жінок-програмістів, дуже класних спеціалісток. Нікого не дискримінують через їхню стать, проте поважають за знання.
А якщо говорити про суспільство загалом, то це справді звична ситуація, коли люди не можуть співвіднести стать/зовнішність із професією. Мабуть, тому, що вже є певний образ програміста та певна статистика — якщо говорити про мій університет, дівчат на кафедрі комп’ютерних наук справді набагато менше, ніж хлопців. Тому логічно, що й фахівців-хлопців з університету випускається більше, ніж спеціалісток.
Проте кількість аж ніяк не показує якість 🙂 Однак, схоже, впливає на громадську думку щодо жінок у програмуванні. Але всі ми “зустрічаємо по одежі, а проводжаємо за розумом”.»
Як працювати з гендерною нерівністю в IT (щоб зрештою її перемогти)
Ми зібрали рекомендації, засновані на дослідженнях та досвіді компаній-лідерів з diversity у команді. Вони допоможуть покращити внутрішню культуру в організації, уникнути репутаційних ризиків та наймати кваліфікованих IT-фахівців не за гендером, а за скілами.
Навчайте hiring-менеджерів неупередженості
У дослідженні Єльського університету наукові факультети шести найбільших вишів оцінювали кандидатів на позицію керівника лабораторії. Кандидатів із чоловічими іменами оцінили як більш компетентних і придатних для найму, їм запропонували привабливішу стартову зарплатню порівняно з жінками зі схожим набором скілів. Ще одне дослідження демонструє, що рекрутери-чоловіки вище оцінюють представників своєї статі.
Навчайте HR-фахівців та hiring-менеджерів компанії неупередженості, щоб наймати айтівців, оцінюючи скіли кандидата, а не його гендер, расу чи національність. Можна також сформулювати вимоги перед скринінгом CV (визначити, що важливіше: освіта, досвід, скіли чи інші критерії).
Визначте «порушників» та «почистьте» команду
Краще попрощатися зі співробітниками, які демонструють сексистську чи расистську поведінку — у протилежному випадку компанія ризикує вплутатися в репутаційний скандал і втратити талановитих потенційних кандидатів, які просто не захочуть працювати у вас. В IT репутація коштує дорого, відновити її іноді виявляється неможливим.
Створюйте атмосферу співпраці
Згідно з дослідженням Стенфордського університету, жінкам на відміну від чоловіків не подобається агресивне конкурентне середовище на робочому місці — їм набагато складніше досягти успіхів у таких умовах. Натомість варто культивувати атмосферу співпраці. Ізольована робота співробітників або всього відділу, послідовне виконання завдань, жорстка ієрархія та суперництво всередині компанії — у минулому.
Використовуйте AI-інструменти в наймі
Використання алгоритмів штучного інтелекту знижує суб’єктивізм під час відбору кандидатів. Наприклад, платформа Textio вказує на наявність дискримінації за гендерною чи расовою ознакою у тексті вакансії. А GapJumpers допомагає проводити онлайн-співбесіди за технологією «сліпого найму» (Blind Hiring). Це метод рекрутингу, який передбачає видалення особистої інформації про статеву чи етнічну приналежність. Завдяки цьому HR-фахівці можуть бути максимально об’єктивними та неупередженими, звертати увагу лише на професійні якості та soft-скіли кандидата.
Важливо: технології не розв’яжуть проблему гендерної нерівності, якщо їх розробляє фахівець або група фахівців із гендерними упередженнями та певним ступенем сексизму. Наприклад, в Amazon 2018 року відмовилися від рекрутингового інструменту, оскільки той дискримінував жінок. Виявилося, що нейромережа, на базі якої будувалися алгоритми відбору, навчалася на чоловічих резюме та некоректно оцінювала жіночі.
Наостанок наведемо статистику GitHub: код, який пишуть жінки, схвалюють на 3% частіше, якщо стать розробника невідома. Виходить, що «жіночий» та «чоловічий» код однаково гарні, а скіл програмування не залежить від гендеру.
Крім того, роботодавці розуміють, що сфера IT не така вже й велика. Зате чутки й хейт швидко поширюються, завдаючи величезної шкоди репутації. А оскільки бізнес в ІТ швидко розвивається, і потрібно розробляти нові продукти чи підтримувати поточні — компаніям потрібні люди. Погана репутація жорстко “обрубує” кількість кандидатів. Є випадки, коли компанії робили ребрендинг або навіть закривалися, оскільки не могли покращити ситуацію після репутаційних скандалів.”