
Плюси та мінуси роботи в різних типах компаній (оновлено)
Робота у житті людини займає у середньому від 20 до 60% часу. Іноді здається, що й усі 90%. Тому важливо, щоб вона відповідала нашим цінностям, переконанням та бажанням. І начебто з різними форматами зайнятості все зрозуміло, але про особливості роботи в продукті та аутсорсі або стартапі та корпорації ви можете не знати.
Щоб не погоджуватися на «оффер в мішку» та вибрати компанію, яка буде вас драйвити та розвивати, варто розібратися в особливостях різних типів організацій. Кому підійде стартап або аутсорс і в якій компанії краще працювати загалом, обговорили з Миколою Клєстовим, Co-Founder та CTO в ITExpert. У нього понад шість років досвіду в підборі персоналу в IT — у тому числі в Райффайзен Банк, Parimatch, а також в інші продуктові та аутсорсингові компанії.
Продукти, аутсорси та аутстафи: види IT-компаній та приклади лідерів ринку
Продуктова компанія чи аутсорс — що обрати? Тезисно розклали все по поличках: від прикладів компаній-лідерів у сфері до плюсів та мінусів роботи у різних типах компанії. Більше про особливості роботи в IT, пошук компанії мрії та кар’єрний розвиток читайте в блозі ITExpert.
Продуктова компанія
Що говорить Google: продуктова компанія займається розробкою та просуванням свого продукту: додатку, девайсу, сервісу тощо. Найчастіше для створення продукту використовується один стек технологій.
При цьому в однієї продуктової компанії може бути відразу декілька відкритих проєктів. Так, наприклад, українська компанія EVO.company створює такі продукти як Prom, Bigl, Shafa, Crafta, Kabanchik, Rozetka Travel та Вчасно+. А в Google є і пошуковик, і Gmail, і Google Docs.
Приклади компаній: Microsoft, Google, Grammarly, GitLab, Petcube, MacPaw, Preply.
Плюси роботи у продуктовій компанії:
- Ефект повного занурення. У продуктовій компанії не потрібно постійно перемикатися з проєкту на проєкт. Це дозволяє глибше розбиратися в одному стеку та економить час на вивчення нових технологій, фреймворків та бібліотек, а також на адаптацію до нових умов та вимог.
- Командна, friendly-атмосфера. В команді з 20 осіб всі один одного знають, часто дружать, а ввечері можуть проводити разом час: обговорювати технологічні новинки в пабі, влаштовувати кіноперегляди під піцу в офісі або встановити духовку та робити випічку. 50 осіб вже не можуть товаришувати так близько, як товаришували 20.
- Робота на якість. Співробітник звикає дбати про продукт, звертаючи увагу на будь-які дрібниці, може впливати на рішення у компанії. Роботодавці особливу увагу звертають на product mindset — підхід, при якому фахівець готовий навіть овертаймити задля загального успіху продукту.
Мінуси роботи:
- Прибуток напряму залежить від продажів продукту. Якщо він добре продається, співробітники можуть отримувати вищу зарплату, якщо навпаки, це також може відбиватися на їхніх доходах. Не вийде просто відмовитися від клієнта та перейти на інший проєкт.
- Одноманітна робота. З року в рік можна займатися вдосконаленням лише одного з модулів продукту. Нерідко список завдань обмежується багфіксінгом, підтримкою чи невеликими апдейтами рішення 5-річної давності.
- Можливості понаднормової роботи. На етапі запуску продукту є можливість овертаймів, велике навантаження на команду.
У продуктовій компанії є три етапи розвитку: стартап, скейлап і корпорація. Їхні особливості ми обговоримо трохи пізніше.
Аутсорсингова компанія
Що говорить Google: аутсорсингові компанії займаються розробкою софту на замовлення. Організація співпрацює зі сторонніми замовниками, яким потрібне створення ПЗ, його підтримка чи вдосконалення.
Співробітники при цьому працевлаштовані та отримують заробітну плату від аутсорсу, хоч і часто спілкуються з клієнтом. Організації найчастіше продають години роботи, тому розробникам платять саме за час. Розібралися, у чому ще специфіка роботи в аутсорсинговій компанії, які плюси та мінуси можна виділити.
Приклади компаній: Epam, SoftServe, Miratech, Softserve, N-iX, Sigma Software, Infopulse.
Плюси роботи в аутсорсинговій компанії:
- Різноманітність проєктів. За кілька років в аутсорсі співробітник може встигнути попрацювати у FinTech, Healthcare та інших сферах.
- Опанування нових скіллів. Для аутсорсингових компаній займатися кількома проєктами — норма. Тому програмісти швидко звикають працювати над кількома продуктами або регулярно переходити з одного проєкту на інший. Так можна вивчити нові технології та освоїти інші важливі у кар’єрі скілли: тайм-менеджмент, багатозадачність та інші.
Мінуси роботи:
- Високе навантаження. В аутсорсі часто сильніше навантажують програмістів у порівнянні з іншими типами роботодавців. Компанії конкурують одна з одною за тих самих клієнтів і намагаються отримати максимум проєктів, закриваючи їх якнайшвидше. Але може бути й по-іншому: рутинні проєкти та таски виключно для підтримки продукту.
- «Ефект конвеєра». Коли за рік програміст встигає попрацювати на десятці проєктів, він іноді не відчуває своєї приналежності до жодного з них.
Водночас, аутсорсингові компанії — це можливість більше розвиватися у професійному плані, пробувати нові технології і часто змінювати проєкти. У продуктовій компанії є ймовірність “застрягти” на одній технології та рівні знань, а в аутсорсі такого немає.
Ще один важливий нюанс: розподіл компаній на аутсорсингові та аутстафінгові* починає поступово стиратися. Наприклад, в аутсорсі клієнт, за задумом, не повинен втручатися у розробку: сказав, що хоче зробити, і команда працює. Наразі клієнт все частіше хоче дізнатися, хто працює над його проєктом. Познайомитися з людьми, поговорити — тобто модель більше нагадує аутстаф.”
*Компанії, які надають послугу роботи з персоналом поза офіційного штату (через посередника). Аутстаф стає офіційним роботодавцем, надає офіс, соцпакет, плюшки, але завдання та менеджмент забезпечує компанія клієнта. Ця послуга дозволяє зменшити витрати до 30% — прим. ред.
Стартапи VS корпорації: плюси та мінуси кожного типу
На ринку праці з’являються цікаві вакансії від різних стартапів. Що робити, якщо молодий амбітний на словах стартап надсилає вам job-оффер? Погоджуватися чи ні? Які переваги роботи у маленькій компанії, а кому варто розглянути оффер від корпорації? Розбираємося разом.
Стартап
Що говорить Google: стартап — це компанія з короткою історією присутності на ринку, в основі якої лежить інноваційна бізнес-ідея чи технологія.
Сильні стартапи — це революціонери. Вони готові перевернути світ з ніг на голову і постійно перевіряють на міцність усталені бізнеси: Uber — служби таксі, Airbnb — готельний бізнес, Tinder — сервіси знайомств.
І зрештою це проєкти із сильною ідеєю:
- Airbnb — проєкт стартував як сервіс пошуку короткострокового житла і дозволяв зняти кімнату тим, хто не мав можливості оплатити повноцінні апартаменти або номер в готелі. Фаундерам вдалося переконати людей пускати незнайомців до себе додому.
- Palantir Technologies — стартап допомагає виявляти ймовірні місця закладання мін, запобігати кібератакам і шукати зниклих людей. На думку експертів, розробки компанії могли б запобігти падінню «веж-близнюків» 11 вересня 2001 року.
- IKEA — приклад успішного нетехнологічного стартапу із сильною ідеєю. Компанію заснували у Швеції, де лише одиниці могли дозволити собі купити нові меблі. IKEA зробила шопінг доступним кожному, при цьому не працюючи на збиток.
Приклади відомих компаній, що виросли зі стартапів, — Instagram, Twitter, Facebook, Uber, Airbnb, SpaceX, Snapchat.
Приклади стартапів: Matrix PowerWatch 2 (смартгодинник, який не потребує підживлення: батарея живиться від тепла тіла власника та сонячного світла, трансформуючи їх в електрику), WhatsApp (месенджер), Doordash (американський сервіс доставлення їжі).
Плюси роботи у стартапі:
- Гарна можливість кар’єрного зростання. У стартапах може швидко статися стрімке кар’єрне зростання — від розробника або тестера до Tech/Team Lead, наприклад.
- Сімейна, friendly атмосфера. Відносини в команді — навіть не армійська дружба, це сімейний зв’язок.
- Відсутність discommunication у команді. У корпораціях співробітникам часто не вистачає інформації та новин про компанію та фідбеку про їхню роботу. Водночас, The Society of Human Resource Management дійшло висновку: компанії в США зі 100 співробітниками щороку втрачають $420 тис. через погану культуру спілкування. У компаніях зі 100 тис. людей у штаті цей показник ще вищий. У невеликих продуктових компаніях найчастіше бар’єрів у комунікації менше. Nihao, team!
- Згуртованість колективу. У стартапи переважно наймають людей, з якими команда готова відправитися у Велику Пригоду, як Фродо Беггінс із «Братства кільця». Якщо в корпораціях часто роблять ставку на «геніїв-одинаків» — як, наприклад, Томас Едісон (лампочка розжарювання), Генрі Форд (знаменита Model T), Річард Бренсон (Virgin Airlines), то в стартапах таке не вигорить. Молоді проєкти досягають успіху завдяки спільним зусиллям щонайменше двох однодумців.
- 10 років досвіду роботи — не must-have для роботи у стартапі. Головний критерій, за яким набирають команду — «полум’яні очі». Важливо, щоб ідея проєкту відгукувалась і був cultural fit.
- Турбота про команду. Якщо лідер стикається з проблемою, яка псує нерви і забирає багато часу, часто намагається захистити від цього команду. У протилежному випадку продуктивність усіх працівників різко постраждає.
- Свобода самовираження та гнучкість. Запропонувати ідею, поділитися своїм баченням у стартапі — норма. У проєктах все гнучкіше і є можливість напряму впливати на процеси.
- Опціони. Співробітникам стартапів у США (і не тільки) найчастіше пропонують від 0,1% до 5% акцій (у більших компаніях) або опціонів компанії, яку б посаду вони не займали. Таким чином, у персоналу формується почуття приналежності до продукту та відповідальність за його успіх. Коли компанія випустить акції на біржу та їх куплять за хорошу суму, у співробітників є шанс зірвати куш.
- Швидке зростання компанії. Стартап швидко розвивається, вибираючи найефективніші стратегії просування на ринку. Це створює нові цікаві завдання.
Якщо процеси в компанії відверто “не дуже”, а впливати вони на них не можуть — падає рівень задоволеності роботою. Корпорації часто кажуть, що наймають найсильніших, найдосвідченіших і найкрутіших, але в результаті не дають співробітникам розвернутися. У технологічних гігантах можна почуватися частиною Google або Facebook… Ось тільки дуже маленькою частиною без відчутного внеску у процеси та продукти.”
Мінуси роботи:
- Відсутність стабільності. Пам’ятайте, що 90% стартапів провалюються на ранніх етапах, тому є ризик раптово втратити роботу.
- Зарплати нижчі та соцпакет гірше, ніж у корпораціях. Стартапи зазвичай платять трохи менше, ніж корпорації, не надають космічних безкоштовних пільг: страховки, оплачуваних спортзалів, телефонних рахунків або організації концерту Гвен Стефані, Maroon5, One Republic та Стіві Уандера, як у кампусі Apple, — це історія не про молоду компанію.
- Розмиті функції та невизначена зона відповідальності. Потрібно бути готовим до того, що бізнес-процеси в компанії не налагоджені і не до кінця зрозуміло, хто за що відповідає.
- Ненормовані робочі дні. Вони трапляються, якщо команда не встигає з дедлайном або валиться сервер — доводиться овертаймити.
- Висока швидкість змін. Найчастіше у стартапах все швидко розвивається. Співробітникам важливо вміти до цих змін швидко адаптуватися, не відчуваючи стресу.
На мій погляд, в культуру корпорацій найкраще вписуються фахівці “за 30”, які втомилися від духу стартапу і хочуть деякої стабільності. Є думка, що людям із сім’єю набагато складніше працювати у стартапі. І ось чому: у молодому проєкті на вихідні щось зламалося? Вам доведеться це лагодити, і, у цілому, мати можливість “рухати” свої плани, працюючи над проєктом.”
Якщо відчуваєте дух авантюризму, не боїтеся ризикувати та готові вкладати сили в ідеї, в які вірите, тоді стартап — ваш perfect match (і ви його). Якщо не вірите в продукт чи ідею проєкту, а також хочете стабільності — краще пошукати собі щось більш традиційне і передбачуване.
Окремо варто виділити компанії-єдинороги. Це організації, які оцінюються у $1 млрд і вище. В основному вони виділяються ще на етапі стартапу: показують хороші фінансові результати та залучають інвесторів вкладатися в них. Наприклад, у стислий термін можуть залучити багато нових клієнтів, продемонструвати рекордні темпи зростання прибутку або випустити унікальний продукт.
Близько 90% дорогих стартапів розробляють софт — такий продукт набагато легше масштабувати. Приклади компаній-єдинорогів — Airbnb, Dropbox і Uber. В Україні до «єдинорогів» відносяться GitLab, Grammarly, People.ai, Firefly Aerospace. У майбутньому до них, на думку експертів, можуть приєднатися Monobank, Preply, Restream, Reface та Rozetka.
Між стартапом та корпорацією є ще один етап розвитку продуктової компанії — скейлап. Він характеризується швидким масштабуванням, стрімким зростанням доходів та кількості співробітників. У минулому більшість великих IT-компаній проходили цей етап: Netflix, Google, Uber та інші. Скейлап увібрав найкращі особливості інших типів компаній: покращені «плюшки» корпорації та командний дух стартапу. І хоча робота в такій компанії допомагає прокачатись, співробітники часто відчувають стрес: процеси в скейлапі все ще не організовані так, як у корпораціях.
Корпорація
Що говорить Google: корпорація — це об’єднання кількох осіб для досягнення спільних бізнес-цілей. Ось кілька основних ознак, що характеризують корпорацію:
- Наявність власників чи акціонерів, які можуть володіти пакетами акцій різного обсягу. Наприклад, кофаундер Airbnb Брайан Ческі володіє понад 441 тис. акцій Airbnb на суму понад $1,9 млрд, а співзасновник і CEO лідера на ринку доставлення їжі в США DoorDash, Тоні Сюй, — приблизно 5% акцій, заробляючи на них близько $413 млн на рік.
- Об’єднання кількох підприємств. Діяльність корпорацій спеціально орієнтована на різні види бізнесів, щоб розподілити ризики з-поміж них.
- Велика кількість працівників, яка може досягати кількох тисяч людей. Цей факт ускладнює процес управління, оскільки потрібно налагоджувати систему контролю та перевірки якості роботи.
Приклади компаній: Apple, Amazon, Google, Microsoft.
Плюси роботи у корпорації:
- Стабільність. Серед переваг роботи у великій компанії — впевненість у завтрашньому дні. Корпорація, особливо із закордонними офісами, не розвалиться в один день.
- Чітка система грейдів. У корпораціях є усталена система кар’єрного зростання співробітників, бонуси, пільги та можливості для корпоративного навчання.
- Незвичайні бонуси. Фінанси корпорацій дозволяють пропонувати гарячі та нетипові «плюшки». Наприклад, у серпні 2021 року топменеджмент Nike запропонував команді штаб-квартири в Орегоні тиждень відпустки, щоб знизити стрес. Основною причиною для перерви у роботі став коронавірус. Дослідження показують, що 94% співробітників відчувають стрес у зв’язку з пандемією, а це може призвести до вигорання, апатії та погіршення продуктивності. А автомобільна компанія JM Family Enterprises влаштовує для 4,3 тис. співробітників вечірки на яхті біля Багамських островів. Ще один незвичайний бонус пропонують у Google — виплати на випадок смерті. Компанія протягом десяти років відправляє чоловіку, дружині або партнеру 50% зарплати померлого співробітника. Загалом у штаті технологічної компанії — понад 139 тис. осіб.
- Розвиток персоналу. Це must-have складова корпоративної культури та важлива умова для підвищення привабливості бренду роботодавця.
- Структурованість функцій та відділів. Співробітникам зрозуміло, хто за що відповідає.
- Перспективи подальшого працевлаштування. Все-таки рядок про роботу розробником в Google або Microsoft підвищує привабливість CV і людини як кандидата в цілому. Його також можуть запросити на роботу до компанії конкурента.
Мінуси роботи:
- Суворі корпоративні норми та етики. Робота в корпорації передбачає, що співробітник готовий дотримуватися норм і правил, сформульованих головним офісом. Поки він — не топменеджер із незамінними компетенціями, за порушення корпоративних норм та етики можуть штрафувати чи звільняти. Наприклад, у внутрішньому кодексі Intel прописано: «Захист Intel — частина вашої роботи. Не розміщуйте конфіденційну інформацію на будь-яких соціальних платформах. Якщо відомості не були офіційно опубліковані Intel, не обговорюйте їх».
- «Знеособлення» співробітника. Вірогідно, працюючи в корпорації, людина почуватиме себе гвинтиком у величезному механізмі.
- Вузька зона відповідальності. Швидше за все, співробітник буде працювати над одним процесом або його частиною. Так не вдасться побачити загальну картину та складно розвивати скілли.
- Бюрократизовані процеси. Для затвердження якогось рішення необхідно буде зібрати підтвердження та підписи мінімум кількох топменеджерів. Час прийняття рішення, якщо воно не термінове і не «спущене згори», найчастіше розтягується на декілька тижнів і більше.
- зарплата чітко оплачується в один і той самий день кожного місяця;
- є гарантована кількість вихідних — співробітник точно їх отримає.
Водночас, на відміну від стартапу, у корпорації складно про щось домовитися. У стартапі так: щось не влаштовує — підійшов до фаундера, і у кавомашини все обговорив.”
Де краще працювати в ІТ? Однозначної відповіді немає. Який би вибір ви не зробили — на користь стартапу або корпорації — обов’язково розпитайте керівництво або рекрутера про корпоративну культуру компанії. По можливості поспілкуйтеся також із тими, хто там працює. Внутрішня культура компанії безпосередньо впливає на те, чи буде вам приємно ходити щодня на роботу чи ні.
Що ще важливо враховувати при виборі компанії: у пріоритеті джунів — прокачування скіллів, навчання, менторство та можливість за необхідності проконсультуватися з розробниками рівня Middle+. У молодій компанії (стартапі чи новій продуктовій) швидше за все не буде менторів, які візьмуть на себе завдання виростити співробітника. «Кинути у воду, і випливай сам» — це швидше за молоді компанії.
І насамкінець — кожному своє. На поточному етапі кар’єри людині може підходити стартап, але рано чи пізно вона перейде, скажімо, в Google. Звертайте увагу на списки топових роботодавців, щоб знати найкращих компаній для програмістів у поточному році. І у будь-якому випадку: work hard, party hard & have fun!