«Якщо стан “ступору” триває понад 2–3 тижні — співробітнику потрібна допомога»: як менеджити команду під час війни

ITExpert team26.10.2022

Раніше ми часто публікували кар’єрні історії та експертні інсайти, і навіть у найстрашнішому сні не могли уявити, що колись поститимемо поради для часу активних бойових дій. Але війна торкнулася кожного українця й шокувала навіть тих, хто роками вибудовував життя за кордоном.

Кожен переживає війну по-своєму, і реакції можуть бути різними: від сліз до агресії чи ступору. Перед лідами й ейчарами стоїть виклик: як менеджити співробітників під час війни? Мотивувати, але не тиснути? Як знайти баланс між емпатією та інтересами компанії?

Психолог, психотерапевт, керівник психологічного центру «Без паніки» (першого в Україні, який спеціалізується на роботі з тривогою), експерт на телеканалах «1+1» та «Україна» з 16+ роками практичного досвіду Дар’я Селіванова поділилася, як підтримувати ментальне здоров’я команди під час війни та як взаємодіяти зі співробітниками, які пережили травматичний досвід.

Обговоримо:

Робота з командою у воєнний час: що потрібно враховувати

На роботу команди впливають:

зовнішнє середовище (ринок, компанія, ресурси);
кількість та якість співробітників (їх компетенції, мотивація);
ролі у команді (чітко визначено, хто та за що відповідає);
процеси (комунікація, атмосфера у команді);
цілі (чи досягає команда очікуваних результатів).

Розберемо, як змінився кожен з аспектів після повномасштабного вторгнення.

Чинники, що впливають на роботу команди:

Дивитись детальніше

Зовнішнє середовище

Під час війни зовнішнє середовище стає джерелом ризику для команди як у фізичному, так і в інформаційному плані. Ми не можемо ізолюватися від середовища та повністю ігнорувати його. Але ми можемо вивести себе із зони небезпеки й залишатися пильними, щоби вчасно виявити загрозу.

Менеджеру важливо намагатися обмежувати негативний вплив довкілля на себе та співробітників. Промовляйте ситуацію в нейтральному та конструктивному тоні, наскільки це можливо. Зменшуйте потік негативної інформації на команду. Наприклад, під час мітингу не надсилайте в чат інформацію про черговий ракетний удар у місті, де розташований офіс (швидше за все, цю інформацію співробітники дізнаються і без вас). Намагайтеся за можливості ділитися позитивними новинами, обговорити з командою різні сценарії розвитку подій. Це допомагає повернути почуття контролю та впевненості.

Люди в команді

Під час війни менеджери повинні навчитися насамперед звертати увагу на психічний стан працівників. Якщо людина в стані апатії або депресії, усе, що стосується робочого контексту, здаватиметься їй позбавленим сенсу.

Що може зробити менеджер? Продіагностувати членів команди: у якому емоційному та психічному стані вони перебувають. За необхідності можна їм написати або зателефонувати, запитати, чи потрібна допомога та як ви можете допомогти.

Потрібно навчитися відрізняти ознаки ступору від панічної атаки, а ПА від істерики. Наприклад, ви знали, що під час нервового тремтіння не можна обіймати людину, притискати її до себе? Казати «опануй себе»?

Структура команди (ролі)

Війна навчає нас займати позицію та відповідати на важливі питання про ідентичність. Пройдіть процедуру самовизначення. Чесно дайте відповідь на запитання: «Хто я в цій війні?». Допоможіть самовизначитись членам команди. Хтось зараз більше спрямований на допомогу в армії, а хтось хоче продовжувати працювати на фултаймі та допомагати економіці залишатися на плаву, донатити до ЗСУ. Не оцінюйте людей і не засуджуєте їхній вибір. Натомість намагайтеся уникнути ситуації, коли людина «зависла» в ступорі та бездіяльності.

Зв’яжіться з нами вже зараз

Процеси в команді

Виділяють три магістральні процеси в команді: комунікація, координація для виконання завдань та співпраця. Універсальне правило в кризових ситуаціях та умовах невизначеності — повна відсутність комунікації гірша, ніж якщо вона погана. Менеджерам важливо постійно спілкуватися з командою, враховувати контекст та правильно добирати теми.

Детальніше про те, як українські IT-компанії комунікують із командою під час війни, можна прочитати у розділі «Кейси» у нашому блозі.

Цілі компанії

Те, що було важливим у мирний час, видається безглуздим під час війни. Менеджеру важливо наголошувати на тому, що цілі та плани, над якими ви працювали до повномасштабного вторгнення росії, продовжують бути важливими. Крім того, цілі — це джерело сенсу. А сенс — значний чинник у мотивації та організації командної роботи.

Психіка людей реагує стрес по-різному. Реакція на різні ситуації у воєнний час може бути пов’язана з емоційним станом людини до війни, досвідом упродовж військових дій (були травматичні ситуації чи ні).

Відповідно, у співробітника можуть бути присутні як легкі емоційні порушення, так і посттравматичний стресовий розлад (наприклад, якщо людина знаходилася в зоні бойових дій, зіткнулася зі смертю близького, раптовим переїздом або якщо вона постійно переглядає відео з вибухами, смертями та іншим).

Працюючи з командою під час війни, потрібно також враховувати, що в когось психіка здатна адаптуватися до поточних реалій, а в когось ні. Ейчару або тимліду в цей період важливо уважніше звертати увагу, наскільки змінився емоційний стан співробітника останнім часом.

За моїм досвідом, адаптація до нових реалій з 24 лютого відбувалася впродовж 2–3 тижнів. Якщо стан “ступору” та підвищеного стресу триває місяцями — значить, такому співробітнику потрібна допомога.

Які red flags говорять про проблеми у психологічному плані:

емоційне “заморожування” (відсутність звичних емоцій, “черствість”, байдужість);
депресивний стан;
систематичний пропуск робочих мітингів;
невиконання робочих обов’язків;
різкі емоційні проблеми (наприклад, панічні атаки, фобії, нав’язливі спогади про травматичні події), які не мають під собою фізіологічної основи;
напади агресії або підвищення агресії, надмірна конфліктність.

Також я рекомендую регулярно проводити one-to-one зі співробітниками та в приватній атмосфері запитувати про їхній стан. І підтягнути “базову психологічну абетку” — помоніторити, які реакції властиві людям у стані війни та як на них реагувати. Дар’я Селіванова

Як працювати зі співробітником, який пережив травматичний досвід?

Наприкінці червня агенція «Рейтинг» опублікувала результати опитування, що вимірює психологічні чинники війни. Згідно з ним, життєстійкість українців — 3,8 із 5 балів. 24% учасників заявили, що перебувають у спокійному та дуже спокійному стані. 68% респондентів повідомляють, що у них зберігається інтерес до того, що відбувається навколо, 61% будують плани, а 45% впевнені у своїх рішеннях.

Проте психологічної допомоги потребують 60% українців, повідомили представники МОЗ. Причому 1/3 людей можуть впоратися з ментальними травмами самостійно, оскільки їм не бракує власних внутрішніх ресурсів. А 2/3 потрібна допомога, інакше їхні травми можуть мати хронічні наслідки.

Розбираємося, як працювати зі співробітниками, які пережили травматичні події.

Головне правило: враховуйте, наскільки співробітник готовий приймати вашу допомогу. Не треба виявляти надмірну ініціативу та намагатися розпитати, що було та як.

При цьому не варто зупиняти людину, якщо вона ділиться травматичним досвідом. У цьому випадку:

не давайте жодних оцінок, не кажіть, що “все буде добре”;
не ставтеся до людини як до жертви, хворої чи проблемної.

Натомість можна підтримати людину фразами на кшталт: “Мені дуже шкода, що це сталося, але зараз ти в безпеці” або “Так, ти втратив X, але тобі вдалося зберегти Y”. Дар’я Селіванова

Базова допомога співробітнику при панічній атаці

Панічна атака (ПА) — нетривалий епізод сильного занепокоєння, що викликає фізичні відчуття страху: прискорене серцебиття, задишку або запаморочення. ПА виникає несподівано, зазвичай не пов’язана із зовнішньою загрозою.

Р. Бейкер, психіатр з Оксфордської клініки, порівнює ПА із торнадо: вона триває недовго, але руйнації від неї мають тривалі наслідки. Причинами панічних атак можуть бути стрес, підвищена тривожність, депресія, загальне виснаження організму.

Як діяти, якщо у співробітника компанії трапилася ПА — в офісі чи під час онлайн-мітингу? Радить Дар’я Селіванова:

Встановіть контакт з людиною. Дуже важливо, щоб співробітник на вас дивився та слухав усі рекомендації.
Наголосіть, що ПА — це тимчасово. Дайте також зрозуміти, що панічні атаки трапляються й це ніяк не вплине на подальшу роботу людини в компанії.
Запропонуйте людині води. При ПА можна також вмити обличчя й намочити руки.
Якщо людина знаходиться з вами в офісі, відкрийте вікно чи вийдіть зі співробітником на відкрите повітря (вулицю, балкон).
Використовуйте дихальні техніки: вдих необхідно робити глибокий і повільний, а видих — вдвічі довший, ніж вдих. Важливо концентруватися на процесі дихання.
Якщо ви спілкуєтеся з людиною в онлайні, порадьте зробити все з вищеперерахованого й озвучте подальші терміни комунікації — це також «витягує» зі стану паніки.

Як мотивувати та підтримувати ментальне здоров’я команди під час війни

У 1990-х роках у Токіо стався теракт у метро: хімічна атака, яку провела секта «Аум Сінріке». Тоді на кожного пораненого чи вбитого було 38 свідків, які набули посттравматичного синдрому. А 11 вересня 2001 року внаслідок терористичних атак ісламістської організації «Аль-Каїда» у Нью-Йорку цей показник складав 1 до 55: на кожного пораненого або загиблого було 55 цілих, але із посттравматичним синдромом.

В Ізраїлі ця цифра — 1/3 або 1/4. Чому вона нижча, ніж в інших країнах? Тут розробили інфраструктуру допомоги та підтримки у надзвичайних ситуаціях. Є служба постійних оповіщень, розвинена інфраструктура бомбосховищ: кожна сім’я приписана до бомбосховища. На кожну людину в Ізраїлі підготовлено протигази, які лежать у неї вдома. Так ізраїльтяни та експати почуваються захищеними: навіть якщо станеться щось погане — завжди є план дій.

Так само й на робочому місці: співробітники можуть бути ефективними лише тоді, коли перебувають у відповідному емоційному та психічному стані. Завдання менеджера — робити все можливе для забезпечення надійності та стабільної робочої атмосфери. Розробіть план (якщо цього ще не зробили), як ви можете допомогти команді, враховуючи можливості бізнесу. Вчасно сплачуйте зарплатню, за можливості допомагайте з релокейтом чи бронюванням фахівців.

Створіть спільний чат, де кожен може написати свій запит та отримати допомогу (наприклад, контактувати з приводу спільного виїзду, пошуку житла, ліків, потрібних речей або просто репостити меми для покращення настрою). Зробіть вибір джерел важливої інформації: карти укриттів, офіційні джерела новин, реквізити для переказу допомоги, контакти ейчарів для швидкої комунікації. Покажіть, що ви відкриті до діалогу й до вас можна звертатися з питаннями та проханнями.

Що ще може допомогти:

Навчання. Навчальні програми під час війни дозволяють перемкнути увагу зі стресової ситуації та розвантажити психіку.

Оплата консультацій психолога. До речі, 36% IT-компаній додали до соцпакета персональні сеанси з психологом або організують вебінари з терапевтом.

Волонтерство. Допомога іншим допомагає позбутися горезвісного почуття провини “я недостатньо роблю”, відчути важливість своєї роботи та внесок у перемогу. Наприклад, IT-компанії можуть запустити кар’єрні консультації від свого HR-відділу для тих, хто цього потребує і/або переїхав з окупованої території.

Корпоративні онлайн-заходи: заняття спортом, квізи, вебінари на різноманітні теми.

Дуже важливо зустрічатися в офлайні за можливості (наприклад, на IT-свята) — і на це зараз великий запит. Дар’я Селіванова

І наостанок: війна — постійне джерело стресу та тривоги. Якщо ви менеджер в IT-компанії, згадайте рекомендації щодо поведінки під час авіаперельотів: спочатку ви повинні надіти кисневу маску собі, а потім дитині. Спочатку допоможіть собі, а потім команді.

Останні статті

Чи потрібен вашій компанії рекрутинг в TikTok і з чого почати Employee satisfaction: як зрозуміти, що команді справді все ок Радикальна прямота на роботі: як будувати екологічну комунікацію

ITExpert team

IT Recruitment agency

Команда рекрутингової агенції ITExpert

Дивитися всі статті автора

Попередня стаття

Наступна стаття