Синдром самозванця в ІТ: причини та методи боротьби

Дивитись детальніше

За даними Blind, 58% представників технічних професій вважають свій кар’єрний успіх випадковістю. В самоїдстві зізналися понад 5 тис. айтівців таких компаній-гігантів, як Salesforce, Apple, Cisco та Amazon.

Що заважає IT-фахівцям тверезо оцінювати власні знання й навички та як побороти синдром самозванця? Запитали у Марти Грибальської, Senior HR Manager в ELEKS, та Діани Тимченко, Technical Recruiter в ITExpert. Ділимося їхніми відповідями з вами у статті.

Що таке синдром самозванця?

Синдром самозванця — це відчуття невпевненості, пов’язані з досягненнями у роботі та кар’єрі. Ґрунтовно це явище описала психологиня Пауліна Кланс ще в кінці 1970-х.

Спеціаліста з такою проблемою гризуть сумніви, чи заслуговує він свого успіху, уваги чи позиції загалом. Внутрішній самозванець примушує людину жити у постійній тривозі, очікуючи, коли всі на роботі довідаються про «некомпетентність», а кар’єра перетвориться на гарбуз.

Хоча синдром самозванця це не офіційний діагноз психічного розладу за DSM (Diagnostic and Statistical Manual of mental disorders), це реальна форма інтелектуальної невпевненості в собі, що викликає стрес, пригнічений емоційний стан та вигоряння рекрутерів, айтівців та представників інших професій. Таким спеціалістам вкрай важко давати круті результати та отримувати задоволення від виконаної роботи.

Впізнали наступні думки? Це може бути синдром самозванця, симптоми навели далі:

• Я всіх обманюю, я не крутий розробник.
• Я почуваюся не на своєму місці.
• Я не роблю нічого особливого, моя команда набагато розумніше за мене.
• Мені просто пощастило. Коли всі зрозуміють, що я не такий крутий аналітик, мене звільнять.

Дізнайтеся, наскільки «сильний» ваш самозванець, відповідаючи на запитання тесту Пауліни Кланс.

Чому виникає синдром самозванця у айтівців

Ефект самозванця поширений серед представників усіх статей, вікових груп і професій. Але саме у сфері ІТ можна відчути справжню глибину власної некомпетентності.

Чому виникає синдром самозванця? Причини розберемо далі.

Невпевненість у собі найчастіше з’являється у нових та нетипових обставинах. В IT нові інструменти та технології з’являються ледь не щодня, а знати все фізично неможливо. Тому навіть спеціаліст, який управляє проєктами понад 10 років, працює у гіганті-аутсорсі та спілкується з іноземними замовниками like a boss, може сумніватися у власних досягненнях та здібностях.

Досвідчений інженер Salesforce ділиться, що відчуває себе самозванцем навіть після 14 років роботи у сфері розробки програмного забезпечення

Цикл комплексу самозванця в ІТ візуально виглядає так:

1. Є завдання, яке потрібно виконати. Але айтівець починає хвилюватися, що не зможе впоратися з роботою.
2. Щоб виконати завдання спеціаліст або «спалює» себе на роботі, працюючи без відпочинку, або ж — другий варіант — прокрастинує, занурюється у свої переживання та робить усе в останній момент.
3. Коли айтівець виконав завдання та отримав позитивний фідбек, він пояснює успіх або надмірною працею, або просто збігом обставин, але аж ніяк не власними знаннями та досвідом.

Запустити цей цикл можуть:

• Світчинг з іншої сфери та старт роботи в IT без досвіду. Провокує порівняння себе з колегами, які мають глибоку технічну базу, та відчуття, що бракує знань.

• Порівняння з «успішнішими». Здається, що всі інші можуть краще структурувати код та програмувати, всі мають суперглибинні технічні навички. Це сприяє негативним переконанням щодо власних здібностей.

• Перенасичення потоком новинок. Змушує зациклюватися на нових технологіях, відчувати власне безсилля та неможливість тримати руку на пульсі усіх трендів.

• Стрімке підвищення або управління командою/проєктом. Нова ситуація запускає відчуття «я все зіпсую» або надмірний перфекціонізм.

Звичайно, причини синдрому самозванця можуть бути індивідуальними та не вкладатися у загальні шаблони.

Синдром самозванця на віддаленій роботі

Робота з дому вимагає від розробників не тільки залишатися продуктивними та особливо слідкувати за тайм-менеджментом. Там є багато факторів, які відволікають: можна прокрастинувати і на миття посуду, і на ігри з домашнім улюбленцем. Надмірне відкладання завдань та нерівномірне навантаження також загострюють відчуття цього синдрому. Айтівці можуть відчувати себе не на своєму місці.

Крім того, коли команда працює віддалено, є деяка відірваність від колег. Комунікація здається холодною, складною та заплутаною. Навіть для обговорення невеликої таски треба планувати колл. А геп у комунікації з командою призводить до того, що кодер може почати сумніватися у власній компетентності, ролі у команді або приписувати успіх зовнішнім факторам. За даними дослідження Gallup, фахівці надають перевагу будь-якому фідбеку (так, навіть негативному), тоді як відсутність зворотного зв’язку демотивує.

Тому віддалений формат роботи — ще одна причина розвитку синдрому самозванця.

Як перемогти синдром самозванця

🔴Як точно НЕ треба робити: докладати ще більше зусиль, щоб «довести», що ви достойні цієї роботи або звинувачувати себе у тому, що у вас не виходить. Це не лише погіршить ситуацію, а й неминуче призведе до професійного вигоряння.

🟢А що допоможе: почитайте про синдром самозванця, ознаки та методи боротьби; щоб об’єктивно оцінити свої навички та досягнення, варто заручитися підтримкою менеджера та проаналізувати свою поведінку. Далі розберемо декілька порад.

Як боротися із синдромом самозванця під час роботи та пошуку вакансій

• Проаналізуйте свої страхи та проговоріть, що саме ви відчуваєте. Чи пов’язані ваші переживання з якістю або професійністю вашої роботи? Сумніватися у власних силах чи знаннях — це нормально. Навіть генеральні директори та успішні керівники великих корпорацій сумніваються. Експерти Impostor Syndrome Institute зазначають, що 80% CEO відчувають себе не у своїй тарілці у своїй ролі.

• Відстежуйте досягнення на практиці. Намалюйте часову шкалу. Розділіть її на тижні, місяці, роки. Випишіть ваші перемоги та кар’єрні досягнення. Регулярно фіксуйте нові перемоги (навіть маленькі), нехай це стане хорошою звичкою.

• Зосередьтеся на фактах. Якщо здається, що ви не можете впоратися з завданням, поверніться до нещодавніх проєктів. Проаналізуйте роботу, яку ви вже виконали, більш реалістично. Чи були там помилки, чи критичні вони? Навчіться спокійно реагувати на власні хиби, адже вони можуть стати корисними уроками для вас та вашої команди.

• Зверніться за підтримкою до наставника та Team Lead. Запитайте у сініорних колег або менеджера, чи вважають вони, що ви виконуєте свої завдання погано, чи, можливо, вам бракує знань? Хороший наставник дасть цінну пораду, підкаже, як можна покращити код або ваші навички.

• Налаштуйтеся на довгий шлях. Звичайно, сфера ІТ завжди буде стрімкою та динамічною. З’являтимуться нові мови та фреймворки, а на п’яти наступатимуть нові покоління кодерів. Проте в цьому й особливість ІТ — ця сфера дарує відчуття «вічного студента», змушує шукати нові підходи та нестандартні рішення.

Детальніше про синдром самозванця серед кандидатів в IT розповідає рекрутер в ITExpert.

Діана Тимченко

Technical Recruiter в ITExpert

Чи стикалися ви з синдромом самозванця серед кандидатів? Як він проявлявся та які труднощі викликав?

В мене в роботі було декілька кейсів, коли у кандидатів був синдром самозванця. Зазвичай такі фахівці заперечують свою компетентність та мають страх, що вони не впораються у «реальній» роботі. Також їм важко прийняти свої досягнення як власну заслугу.

Люди с синдромом самозванця часто виявляються крутими та кваліфікованими спеціалістами. Це й не дивно, враховуючи те, скільки вони працюють, аби стати «кращою версією себе».

Переглядаючи резюме таких кандидатів, можна звернути увагу на те, що вони схильні подовгу працювати в одному місці, і з побоюваннями переходять до іншої компанії. Їх очікування завжди будуть нижче середніх. Вони гірше знають ринок зарплат, а навіть, якщо вони його дослідять, не вірять, що їх робота може бути оцінена вище.

У мене був кандидат на Middle React developer позицію, якому компанія дала офер на суму у понад два рази вище за його очікування. Фахівці, які проводять співбесіду змогли розпізнати гарного спеціаліста та запропонувати зарплату, якої він вартий. До речі, він вже більше року співпрацює з компанією та усім задоволений 😌

Але для таких кандидатів важливо пам’ятати, що заробітна плата — це плата за досвід та кваліфікацію. У роботодавця можуть виникнути сумніви стосовно сініорності спеціаліста, який вказав невелику суму компенсації, та відмовити навіть не поспілкувавшись.

Які поради можете дати щодо того, щоб побороти цей синдром серед IT-фахівців, які шукають роботу?

Синдром самозванця — це досить глибока проблема, з якою важко боротись. Якось в мене було спілкування з кандидатом, який після розповіді про свій досвід хотів відмовитись від вакансії, тому що вирішив, що він не достатньо сильний фахівець.

Однак за первинним скрінингом його досвід був дуже релевантним, тож мені вдалося переконати його все ж відправити CV hiring-менеджеру. На жаль, позиція тоді захолдилась через зовнішні обставити. Кандидата так і не вдалось запевнити, що це була відмова не саме для нього.

Як на мене, головне — усвідомити, що у вас є синдром самозванця. Кожного разу, коли потрібно буде приймати рішення, щодо своєї компетенції, спирайтеся не на самовідчуття, а факти: скільки років і де ви працюєте, що ви зробили, що вмієте. Створіть собі уявний або матеріальний список своїх досягнень та повертайтесь до нього як до шпаргалки, коли у вас виникають сумніви.

Як допомогти співробітнику подолати синдром самозванця: поради для HR

Як працювати із синдромом самозванця? Розглянемо способи боротьби з ним.

• Зробіть відчуття самозванця видимим. Прокомунікуйте з командою 1:1 та на окремій зустрічі. Нехай співробітники знають, що вони не одні у цій проблемі і її можна вирішити. Дайте зрозуміти, що робота кожного співробітника важлива.

• Створіть культуру, яка знижує стрес від синдрому самозванця. Це може бути система наставництва, в якій особлива увага приділятся підтримці, якісному зворотному зв’язку щодо результатів та ґрунтовному оцінюванню роботи. Тимбілдінги — також чудовий спосіб приділити увагу кожному. Загальні апдейти допоможуть ділитися з колегами досягненнями, позбутися відчуття ізоляції та напруги стосовно власної ролі в команді. Це також піднімає залученість працівників в сфері IT.

• Навчайте систематично та гейміфікуйте. Хорошим варіантом може стати невеличкий хакатон чи челлендж у команді, де кожен зможе проявити себе та круто провести час з колегами, працюючи над проєктом. Особливо круто, коли на хакатоні команда розробляє прототип продукту чи, наприклад, фічу, яку потім можна додати в основний проєкт. Формат гри може знизити стрес.

• Налаштуйте систему чекпоінтів та давайте якісний зворотний зв’язок за виконаними завданнями, щоб допомогти айтівцям визначити свої сильні сторони та зрозуміти, у який саме бік рухатися.

Розглянемо більше порад від експертки ELEKS.

Марта Грибальська

Senior HR Manager в ELEKS

Як синдромом самозванця проявляється у айтівців та на що впливає у роботі?

З ситуацій, що спадають на думку, це коли людина:

• уникає брати на себе відповідальність за ті завдання і рішення, для розв’язання яких має достатньо професійних компетенцій;
• не використовує можливостей для кар’єрного росту, оскільки вважає, що інші люди більш компетентні і заслуговують цієї позиції більше;
• переоцінює знання і компетенції колег, тому відмовляється від роботи в команді, де можуть «викрити» її непрофесійність;
• уникає професійних дискусій і озвучення своїх ідей та рішень, бо вважає, що все ще має недостатньо досвіду та знань;
• не починає виконання завдань, бо боїться зробити помилку, яка, на її думку, покаже справжній рівень знань.

На формування такого синдрому можуть впливати обставини, у яких людина росла: чи було заведено хвалити дітей в родині, чи не стояла зависока планка щодо досягнень тощо. Згодом, як наслідок виховання, уже в дорослому віці фахівці можуть сумніватися у власному професіоналізмі, а свої успіхи пояснюються випадковістю або ж вважають заслугою інших людей.

Як ваша компанія допомагає співробітникам запобігати та боротися з синдромом самозванця?

У ELEKS є налагоджена система зворотного зв’язку про свою роботу від менеджера, колег і, за можливості, від клієнта. Зворотний зв’язок — це не лише про помилки та зони росту. Частіше йдеться про те, щоб підсвітити досягнення, сильні сторони, результати роботи. Для фахівця із синдромом самозванця це нагода побачити позитивні факти для його самооцінки.

Також у компанії діє система оцінювання за матрицею компетенцій. Вона відбувається поза межами проєкту. Спеціаліст/спеціалістка отримує розгорнутий фідбек про свої технічні компетенції і слабкі місця, над якими може працювати далі. 

Якщо ми бачимо, що людина недооцінює себе, то можемо рекомендувати звернутися і працювати із цією проблемою із коучем чи психологом, психотерапевтом.

Окрім цього, в ELEKS діє Психологічний центр, який проводить лекції, надає психологічну підтримку тим, хто цього потребує. Протягом 2022 року центр провів 48 етерів для елексівців із запрошеними психологами, психотерапевтами та іншими експертами й експертками. Також в компанії є ELEKS University, який регулярно проводить навчальні програми з розвитку софт-скілів, наприклад, із надання фідбеку.

Яка роль HR та прямого керівника у цьому процесі?

Роль HR полягає у тому, щоб вчасно зауважити, що у спеціаліста/-ки може бути синдром самозванця. Ми спостерігаємо за поведінкою, зіставляємо відгуки колег та керівників. Якщо бачимо ознаки синдрому самозванця, то намагаємося:  

• сигналізувати керівнику про проблему, 
• організувати для людини додатковий зворотний зв’язок, 
• проговорити проблему із спеціалістом/-кою і разом подумати над можливими кроками для зміни ситуації. 

Керівник має доступ до фактів (про реальні заслуги і досягнення фахівця) для аналізу ситуації. Авторитет та зворотний зв’язок можуть повпливати на самооцінку колеги.

Які поради можете дати щодо того, щоб побороти цей синдром серед IT-фахівців?

Важливий крок до розв’язання проблеми — усвідомити, що вона в нас є. Далі можна спробувати практики саморефлексії, які допоможуть відстежувати результати та досягнення, бачити прогрес професійного росту. Наприклад, щотижня можна складати собі перелік того, що вдалося зробити, виділяти те, ще потребувало ваших зусиль, але врешті вдалося.

Важливо формувати власні критерії оцінки. Можливо, варто обговорити їх з менеджером, ментором, старшим колегою, до якого відчуваєте довіру. 

Головне — йти своїм шляхом і не порівнювати себе з іншими: ви достатньо важливі і цінні, щоб рухатись власним темпом, важливо зрозуміти куди.

Замість висновку: важливо розуміти, що єдиної формули боротьби з синдромом самозванця немає. Комусь допоможе чесна розмова з керівником та колегами, комусь — занотовування своїх перемог та досягнень, а хтось може просто перейти в іншу сферу, де тиск через новинки сфери не такий високий.

Треба зважати на особливості конкретного співробітника та сфери загалом.

Апдейти та технологічні новинки не мають засмучувати. Сприймайте це як круту можливість постійного розвитку та вдосконалення. Не бійтеся помилок, адже вони допомагають ставати кращим!

І пам’ятайте, ваші досягнення — це все ви!